З кризи – у вир “цифрової революції”?

Из кризиса – в омут "цифровой революции"?

Спостерігаючи за подіями на Україні та одночасно за світом цифрових фінансів, я несподівано спіймав себе на думці: чим в більшій хаосі перебуває країна, тим більш популярними в ній стають ідеї «цифрових фінансів» та «цифрового суспільства». Принаймні, Україна цей висновок підтверджує.

Ризикова гра

Останнім часом в українських ЗМІ з’являються утешающе-пихаті заяви: мовляв, так, звичайно, Україна займає перші рядки в світових рейтингах за рівнем корупції, темпів інфляції, знецінення національної валюти, масштабами бідності, але не все так погано, є і досягнення. Наприклад, у використанні приватних цифрових валют типу біткойн Україна входить до світової топ-10.

Згідно з даними біржі KUNA, сьогодні Україна входить в першу п’ятірку країн за кількістю біткойн-гаманців, їх налічується вже сотні тисяч. За словами співзасновника Bitcoin Ukraine Foundation Андрія Дубецького, за 2016 року попит на найбільш відому цифрову валюту на Україні виріс у минулому році відразу в п’ять разів: тижневий обсяг торгів збільшився з 500 тис. грн. до 2,5 млн. грн. У цьому році показник продовжує зростати. Засновник KUNA Bitcoin Agency, біржі KUNA і співзасновник Bitcoin Foundation Ukraine Михайло Чобанян з гордістю заявив, що цифрові валюти не чужі і «народним обранцям». За його даними, кілька депутатів Верховної ради в оприлюднених декларацій про доходи вказали наявність у них цифровий валюти біткойн.

Вражаюче! Адже все це відбувається на тлі заяв Національного банку України (НБУ) про те, що він не визнає кріптовалюти законними платіжними засобами. Статус биткойна та інших криптовалют на Україні залишається невиразним. Таку ж невиразну позицію займають сьогодні багато країн, але інтерес населення України до криптовалютам підвищений. І не дивно. Безробіття зростає, реальні доходи падають. Способів збереження навіть тих накопичень, які ще не проїдені, майже не залишається. Процентні ставки за банківськими депозитами начебто значні (двозначні цифри, подекуди наближається до 20% річних), але інфляція все одно з’їдає всі процентні доходи. Тримати гроші на депозитах до того ж не безпечно. Банки банкрутують, а компенсацій за втрати в рамках навіть гарантованих сум страхування депозитів (150 тис. грн.) не дочекаєшся. «Матрацні» накопичення громадян України набагато перевищують суми банківських вкладів.

Читайте також:   До 2018 року отримувачів субсидій буде на третину менше – Рева

Зважаючи на наявність великої кількості вільного часу у молодих (безробіття серед молоді України становить 25%, це один з найвищих показників в Європі) ті, хто мають мінімальні знання у сфері фінансів і деяку комп’ютерну грамотність, занурюються часом в світ цифрових грошей. Особливо їх цікавлять такі кріптовалюти, як біткойн, альткойн, эфириум і деякі інші «розкручені» цифрові валюти. Чим зумовлений такий інтерес?

По-перше, кріптовалюти дозволяють учасникам угод зберігати анонімний статус (валютні операції використовують криптографічний захист). На Україні це особливо важливо, враховуючи, що влада рвуться встановити тотальний контроль над населенням.

По-друге, кріптовалюти мають високий потенціал зростання ринкових котирувань. Такого потенціалу немає ні в яких «справжніх» валют, у яких фінансових інструментів, ні в яких найбільш розкручених компаній, що котируються на фондових ринках. Ще наприкінці минулого року за одну монету» біткойн давали менше 1000 доларів, лютому було близько до 1300 доларів, зараз – вже 1700 доларів. І це, як кажуть, ще не вечір. Експерти припускають, що до кінця поточного року котирування може досягти декількох тисяч доларів. А за довгостроковими прогнозами (до 2030 року), вартість однієї «монети» може підскочити до 500 тисяч або навіть мільйони доларів.

Все це кружляє голову. Коли у молодої людини немає роботи і немає засобів до існування, йому нічого не залишається, як грати на ринку валют з такою фішкою, як біткойн. На Україні процвітає лихварство: молодим людям пропонуються короткострокові кредити під високі відсотки під цю азартну гру. Гра не тільки азартна, але й ризикована. В динаміці курсу биткойна за кілька років існування цієї цифрової валюти траплялися різкі і глибокі спади. Висловлюючись професійною мовою, цифрова валюта має високу волатильність. Будь спад для залежного від кредитів гравця смерті подібний.

Як Україна по-тихому виходить у європейські лідери

Директор з комунікацій R Street Institute і політичний аналітик Бен Карнс в березні в колонці журналу Forbes написав, що Україна по-тихому лідирує в революції цифрових валют: «Україна ухвалила біткойн з розпростертими обіймами, коли багато громадян стали використовувати цю валюту для захисту від шаленої інфляції і нестабільності гривні, яка в результаті затяжної кризи втратила 80% вартості. У 2014 році майже 5000 банкоматів по всій країні запропонували можливість купувати біткойни за готівку так само легко, як здійснювати традиційні банківські операції».

Читайте також:   Нацбанк согласовал продажу залоговых активов банков-банкротов на 4 млрд грн

Правда, за нашими даними, сьогодні вже не так просто купити і продати цифрову валюту через звичайний банкомат (як це було у 2014 році), НБУ відразу спробував навести порядок. Але на Україні є маса спеціалізованих торгових точок, де криптовалюту можна купити і продати. Комісія становить 2-3 відсотки, але іноді буває і вище 5%. Щоб зацікавити людей цифровими валютами, криптовалютные обмінні пункти не залишають спроб налагодити торгівлю біткойнами і іншими цифровими валютами через платіжні термінали. Однак власники останніх рідко погоджуються зв’язуватися з біткойнами, побоюючись санкцій з боку НБУ.

Зазвичай тему криптовалют пов’язують з темою блокчейн. Мова йде про технології, яка лягла в основу біткойн і інших цифрових валют. Це, згідно з існуючими визначеннями, побудована за певними правилами ланцюжок з формованих блоків транзакцій. Головним достоїнством блокчейн є те, що будь-яка операція (транзакція) будь-якого учасника електронної мережі залишає свій слід електронний («протоколюється»), і ця інформація стає доступною для всіх інших учасників електронної мережі. Тут поєднується «прозорість» операційної діяльності всіх учасників мережі при збереженні анонімності кожного з них.

З’ясувалося, що технологія блокчейн може значно спростити і здешевити банківський бізнес. Ця технологія також може підвищити ефективність контролю з боку центробанків за комерційними банками і з боку фінансових регуляторів за учасниками операцій на фондових біржах. Пропагується ще одна цікава грань технології блокчейн: вона може підвищити ефективність державного управління економікою і виключити корупцію. Ось, наприклад, компанія Ethereum, яка запустила проект кріптовалюти «эфириум» (капіталізація компанії вже перевищила 8 млрд. дол.). Засновник компанії і головний ідеолог проекту програміст російського походження Віталій Бутерин продовжує працювати над удосконаленням технології блокчейн. Блокчейн, запевняє Бутерин, дозволить доводити бюджетні гроші до кінцевого (запланованого) користувача і виключить будь-яку корупцію. Рух кожної копійки можна буде простежити при використанні блокчейн. Точно так само можна буде проводити державні тендери та аукціони, уникаючи різних маніпуляцій і підтасовувань, до яких сьогодні всі звикли. Не стане винятком і приватизація державної власності. Бутерин обіцяє, що і тут дію «негативного людського фактора» буде виключено. Це можна розуміти і так, що когдаземлю України приватизують, земля потрапить не у випадкові руки, а в руки тих, кому треба.

Читайте також:   Український експорт до ЄС зріс на 16%, до СНД – на 50%

Чи зникнуть на Україні готівкові гроші?

У 2016 році відома на Заході технологічна компанія BitFury оголосила про запуск проекту під назвою Blockchain Trust Accelerator Initiative, який, серед іншого, буде націлений на використання технології для боротьби з корупцією. Компанією керує виходець з СРСР Валерій Вавілов. Примітно, що ця компанія прийшла на Україну і заявила, що буде займатися впровадженням технологій блокчейн в систему державного управління. Схоже, Україна стане в цьому відношенні полігоном. Ще однією ініціативою тут стало відкриття у вересні 2016 року в Києві Центру розробки і вивчення Blockchain. Його заснували американська технологічна компанія Innovecs і вже згаданий вище співзасновник Bitcoin Foundation Ukraine Михайло Чобанян.

Українські ЗМІ побіжно вже не раз говорили про те, що в країні створено «електронний уряд». Швидше за все, поки воно існує тільки на папері, але компанія BitFury обіцяє, що його пріоритетним завданням стане забезпечення технологіями блокчейн приватизаційних конкурсів. Крім того, блокчейн буде використовуватися при розміщенні державних замовлень. Не виключено, що для цього буде потрібно створення своєї цифрової валюти. Зауважу: офіційної, а не приватної цифровий валюти.

У Києві вже говорять про необхідність введення криптогривны, яка з часом витіснять звичайні гроші. Компанія BitFury стверджує, що винищити корупцію та інші зловживання можна лише при повному переході на безготівковий грошовий обіг з використанням криптогривны. Ідея отримала оформлення у вигляді проекту НБУ Cashless Economy. Очікується, що до 2020 року Україні повністю переведуть на криптогривну, і незалежна виявиться попереду всієї Європи.

Я вже не раз писав про загрози, які виникають для суспільства у разі повної відмови від готівки. Якщо говорити прямо, будується електронно-банківський концтабір. Таке майбутнє викликає природний страх, і, можливо, на прикладі України вирішили спробувати, як це буде виглядати «в натурі». Раніше я вважав, що першими в «безготівковому суспільстві» виявляться країни Скандинавії, але не виключено, що Україна випередить їх.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *