Корупція в Україні: за що українці платять в лікарнях, школах і судах

Коррупция в Украине: за что украинцы платят в больницах, школах и судах

Найбільш “нечистими на руку” держорганами українці вважають суди, Верховну Раду, прокуратуру і митницю — про це свідчать дані соцопитування “Корупція в Україні 2017”, який провело НАПК.

НА ПЕРШИЙ ПОГЛЯД. Що таке корупція, знають лише 59,4% населення і 61,7% підприємців. При цьому назвати антикорупційні органи змогли лише 28,8% пересічних українців і 42% представників бізнесу. А про результати їх роботи поінформоване не більше 22-23% всіх опитаних.

Цікаві вистави у пересічних українців про корупційні спокуси. Наприклад, якщо пацієнт заплатив за вимогою лікаря 5 тис. грн після операції, 93,1% назвали це хабарем. А якщо пацієнт зробив те ж саме, але за власним бажанням — засудили вчинок лише 60,1%. Ситуацію, де пенсіонерка дає листоноші 20 грн, коли той приносить їй пенсію, корупцією вважають лише 33,5% українців. Але якщо шкільний вчитель наполягає на платних допзанятях для дитини — 58% побачили в цьому хабар. Серед представників бізнесу 84,2% опитаних вважають, що якщо директор фірми бере бухгалтера за умови “подяки” у 5 тис. грн — це теж корупція.

ДОСВІД І РЕАКЦІЯ. Згідно з даними соцдослідження, найчастіше в лікарнях українцям доводилося за свій рахунок купувати ліки та матеріали (56,5%), платити за послуги в касі (20,3%), віддячити лікаря (20,1% — за бажанням, 13,4% — на вимогу лікаря), використовувати “блат” при лікуванні (3,8%).

Що стосується поборів у навчальних закладах, у школах найчастіше скаржилися на обов’язкові благодійні внески (72,2%), у вузах — на примусову купівлю підручників для заліку (27,5%) і на використання “блату” (11,6%), у дитсадках — на необхідність купувати недорогі подарунки для вихователів (43,7%). Використовувати зв’язки в судових процесах припадало 5,7% опитаного населення, а відповідати відмовою копам на вимагання грошей припадало 10%.

Читайте також:   Без політики: вкладники під Радою вимагають — «Поверніть наші гроші!»

Дослідження також показало, що пересічні українці толерантні до проявів корупції, ніж представники бізнесу. Лише 14,7% схильні викрити корупціонера (серед бізнесменів таких 24,7%). Ще 26% готові заплатити необхідну хабар (серед підприємців таких 20,9%). Натомість представники бізнесу частіше нейтрально ставляться до корупції (53,8%) і використовують зв’язку для вирішення проблем (22,4%).

А ось при реальному вимогу хабара повідомити про це хотіли лише 19% опитаних. З них 7% повідомили і не шкодують про це, 3% — шкодують, 84% — зберегли мовчання. Причини відмови 45% відповіли, що сумніваються в дієвості покарання, 32% — не довіряють антикорупційних органів, 19% — виправдовують корупцію. При цьому 52% вважають викривачів порядними людьми, 11,9% — кар’єристами, 3,3% — диваками, 9,6% — заздрісниками, 7,7% — жаднюгами, 7,4% — зрадниками.

У дослідженні було опитано 3709 респондентів: 2585 пересічних українців, 1005 підприємців і 119 експертів.

ГЕРОЇ ТА АНТИГЕРОЇ. Що стосується позитивних тенденцій, то дослідження показало: як бізнесмени, так і пересічні українці вважають, що найбільш високі результати в боротьбі з корупцією демонструють представники ЗМІ, громадські організації, антикорупційні органи (НАБУ і НАПК), а також Нацполиция. А ось в кінці списку “довіри” опинилися українські суди, нардепи “під куполом”, прокуратура, митниця і навіть Кабмін.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *