Адвокат Ірина Фаст: 50 тисяч або 39 мільйонів рублів?

Як розрахувати вартість життя людини

 

Адвокат юридичної об’єднання «Цивільні компенсації» Ірина Фаст — про те, чому одні люди після загибелі близьких отримують відшкодування шкоди в 100 тисяч рублів, а інші — в мільйони

Адвокат Ирина Фаст: 50 тысяч или 39 миллионов рублей?

Ілюстрація: Saloman Koninck/Getty Images

</dl>

__________________________________________________________________________________

 

Скільки коштує людське життя в Росії

У ЗМІ щодня пишуть про катастрофах і аваріях, що забирають життя людей. Новини про виплати компенсації жертвам сприймаються вже звично. Для звичайної людини сама фраза «вартість людського життя» часто здається жорстоким і навіть цинічною, але професійні юристи розуміють, що визначення цієї вартості — нагальна правова потреба, яка необхідна не тільки для вирішення спорів про компенсаційних виплатах, але і для нормального розвитку державної політики в галузі безпеки життєдіяльності людини.

У своїй практиці ми щодня займаємося питаннями відшкодування шкоди життю і здоров’ю при різних обставинах — до нас звертаються люди, які постраждали в результаті виробничих травм, професійних захворювань, дорожньо-транспортних пригод, нещасних випадків на будівельних об’єктах. В середньому щороку ми ведемо близько тисячі подібних справ. І за кожним з них стоять людські долі. Вражаюче, але багато хто навіть і не знають про те, що їм покладено певні компенсаційні виплати.

Незважаючи на велику кількість таких справ, судову практику за ним в Росії не можна назвати усталеною. Порядок компенсаційних виплат (відшкодування втраченого заробітку, витрат на лікування та реабілітацію і так далі) досить чітко визначений законодавством. Але крім зазначених виплат у більшості постраждалих є право на компенсацію моральної шкоди — і ось це право визначено в законі тільки загальними словами і повністю віддано «на відкуп» судам. Що таке право на компенсацію моральної шкоди? Якщо говорити простими словами, то це право людини отримати грошову компенсацію за завдані моральні і фізичні страждання. І якщо людина, наприклад, отримав виробничу травму, то йому повинні не тільки оплатити лікарняний, компенсувати втрачені заробіток і т. п., але і компенсувати моральні страждання від травми.

Існує всього два шляхи для визначення розміру компенсації моральної шкоди: або домовитися про суму відшкодування з заподіювачем шкоди, або звернутися в судові інстанції, і в цьому випадку розмір компенсації визначить суддя, який розглядатиме справу. І якщо це питання передається на вирішення до суду, суддя фактично надходить на свій розсуд, обмежуючись лише вельми абстрактними «вимог розумності та справедливості».

 

 

Економісти підрахували: повна «вартість» людського життя з урахуванням морального збитку становить у Росії 39 мільйонів рублів

 

У законодавстві немає методу оцінки страждань, воно ніяк не визначає межі матеріальної компенсації (мінімального або максимального), що і стає причиною, за якою суди виносять різні рішення. На жаль, часто це призводить не до справедливої компенсації, а до посилення страждань людини з-за того, що присуджена мізерна сума. Ми постійно стикаємося з ситуаціями, коли при рівній ступеня завданої шкоди здоров’ю у різних справах сума компенсації відрізняється в десятки і навіть у сотні разів.

Те, що суди стягують маленькі компенсації за моральну шкоду, має й інший негативний ефект: причинители шкоди в більшості випадків навіть не намагаються домовитися з потерпілим, прекрасно усвідомлюючи, що фраза «та я на вас в суд подам» ні до чого особливо неприємного не призведе. Навіщо витрачати великі кошти на безпеку праці, якщо набагато дешевше зрідка виплачувати мізерні компенсації — виходить така економіка.

Як оцінити життя

У 2015 році за замовленням російського уряду економісти і соціологи провели дослідження, в якому на основі спільних економічних втрат підрахували середню вартість життя в нашій країні. В результаті фахівці визначили, що повна «вартість» людського життя з урахуванням морального збитку становить у Росії 39 мільйонів рублів (676,2 тисячі доларів за поточним курсом) проти 2,55 мільйона доларів по світу в середньому.

Як з’явилася така цифра? У складній формулі розрахунків враховувалися втрати ВВП, що виникають із-за того, що чоловік не встиг доробити певну кількість років, а також матеріальний і моральний збиток рідних, рівень життя яких знизився із-за втрати годувальника або близького родича. Враховуючи сучасну судову практику, за якої сума компенсації лише у виняткових випадках перевищує 2 мільйони рублів, виплати в 39 мільйонів можуть здатися фантастичними. Але є і інші розрахунки, які можна взяти в якості орієнтира.

Центр стратегічних досліджень (ЦСД) «Росгосстраха» останні десять років проводить соціологічні дослідження вартості людського життя. У дослідженнях ЦСМ акцент робиться на думку населення. При проведенні вимірів соціологи з’ясовують, який розмір відшкодування шкоди потерпілим та їх сім’ям сприймається громадянами як справедливий і достатній. В опитуванні 2015 року взяли участь 7,8 тисячі респондентів з 36 великих і середніх міст. Середня вартість людського життя за результатами опитування склала 4,5 мільйона рублів. Ця цифра наближається до того рівня виплат, які отримують постраждалі в «гучних» аваріях і катастрофах.

Чим резонанснее події, тим більше виплати

Ще один момент, який безпосередньо впливає на розмір компенсаційних виплат, — ажіотаж у ЗМІ. Розмір компенсацій часто залежить від «гучності» трагедії: чим більше інформаційного шуму навколо катастрофи, тим більше шансів у потерпілих і родичів загиблих отримати суму, близьку до тієї, яку росіяни вважають «справедливої і достатньою».

Так, в 2009-му компенсація за загиблих при підриві «Невського експреса» складалася з 300 тисяч рублів з федерального бюджету, 300 тисяч з регіонального бюджету та 500 тисяч від ВАТ «РЖД».

 

 

На практиці вартість життя людини, який загинув без вини під колесами автомобіля, що значно нижче, ніж загиблого від вибуху в метро

 

У 2011 році виплати жертвам теракту в аеропорту Домодєдово з бюджетів усіх рівнів (федерального і регіональних) склали: родичам загиблих — по 3 мільйони рублів, тяжко пораненим і отримав травми середньої тяжкості — по 1,9 мільйона, тим, хто отримав легкі поранення і травми, — 1,2. За загиблих при терактах у Волгограді в 2013 році родичам загиблих виплачували по 2 мільйони рублів.

Виплати потерпілим та членам сімей загиблих в квітневий теракт в метро Санкт-Петербурга також будуть складатися з федерального і регіонального бюджетів і коштів метрополітену. Постраждалі в квітневий теракт можуть отримати (в залежності від ступеня тяжкості) з федерального бюджету — від 200 до 400 тисяч рублів, з міського бюджету — від 250 до 500 тисяч, від метрополітену — до 2 мільйонів рублів.

Безумовно, всі ці катастрофи — велика трагедія, тому вони привертають увагу преси, а суми компенсації для жертв та їхніх родичів визначаються спеціальними постановами уряду. Але різниця в розмірах виплат постраждалим у великих теракти і в результаті щоденних і буденних трагедій відрізняється в рази. Виходить, що вартість життя людини, який загинув без вини під колесами автомобіля, що значно нижче, ніж загиблого від вибуху в метро. Тобто ціна людського життя залежить від резонансу, викликаного смертю.

Якщо говорити про «нерезонансних справах», то в більшості випадків при отриманні інвалідності у зв’язку з травмою потерпілий отримує від 40 до 70 тисяч рублів. Близьким родичам виплачують по 50-100 тисяч рублів. І чимало випадків, коли суди оцінюють моральні страждання відверто пренебрежимо малі суми. У моїй практиці була справа, коли хірург під час проведення ним операції заразився туберкульозом, в результаті чого наполовину втратив працездатність, став інвалідом, а районний суд Москви виніс рішення про стягнення на його користь компенсацію моральної шкоди в сумі 15 тисяч рублів. Рішення було оскаржене у всіх вищих інстанціях, але залишилося без змін.

Це просто знецінює людське життя. Необхідність оцінювати розмір компенсації в залежності від ситуації (ми не говоримо тут про наявність або відсутність вини) і абстрактність «вимог розумності та справедливості» не дозволяють адекватно захистити людину. Немає сенсу вкладати гроші в безпечні для людей дороги і виробництва, якщо відповідальність чітко не визначена і при сприятливому збігу обставин можна обійтись сумою від 50 до 200 тисяч рублів за загибель людини.

Думаю, саме юридична спільнота має бути зацікавлена у зміні правозастосовної практики у справах про вартість людського життя. Для того щоб «безцінність людського життя не прирівнювалася до «безкоштовності», потрібне істотне зміна нормативного регулювання. Росії необхідний закон, який чітко прописував би розрахунок компенсаційних виплат та оцінку завданої моральної шкоди.

«Сноб» дякує юридичне об’єднання «Цивільні компенсації» за допомогу в складанні матеріалу.