На що українці витрачають свої гроші

На что украинцы тратят свои деньги

Велика частина витрат – на продукти, транспорт та комуналку

Зараз українці витрачають на товари і послуги 94% заробленого і лише 6% відкладають, підрахувала Держслужба статистики за підсумками півріччя. Рік тому ми витрачали менше -90,8% заробітків, два роки тому -89,2%.

Експерти бачать тенденцію до збільшення витрат в тому, що найбільш затребувані товари і послуги, перш за все це продукти і ліки, а також витрати на проїзд, дорожчають швидше, ніж показує середня інфляція по країні. Навіть збільшення середніх зарплат за три роки в 1,7 рази не дозволило зберегти більше, навпаки -витрати зросли.

Витрати

За даними Держстату, українці витратили за перше півріччя понад 442 млрд грн (див. інфографіку). Якщо врахувати, що в країні понад 16 млн домогосподарств, кожне з яких в середньому налічує 2,58 людини, то дохід на одне домогосподарство становить близько 4 600 грн/міс. З них на продукти йде 1850 грн/міс., а, наприклад, на проїзд – 460 грн/міс., на шкідливі звички – 330 грн/міс., на ліки – 280 грн/міс.

Цифри приблизні, так як в селі за рахунок городу на їжу витрачають менше, ніж у місті. Також не всі вживають алкоголь, не всі курять, у всіх різне здоров’я. Цікавіше інше: на тлі великих витрат на їжу і транспорт люди витрачають в сім разів більше грошей на спиртне і сигарети, ніж на освіту!

А також майже вдвічі більше, ніж на відпочинок, зв’язок, купівлю одягу та взуття. Більш того, за три роки витрати на навчання у відсотках впали на третину, а в грошах залишилися практично такими ж. З урахуванням інфляції з 2015 по 2017 рік витрати на навчання стали менше на 34%. А на шкідливі звички народ грошей як і раніше не шкодує: в грошах ми зараз витрачаємо на них більше на 11,5 млрд грн, що в 2015 р., у відсотках – на 18%, причому з урахуванням інфляції.

Експерти

Економісти кажуть, що перерозподіл витрат у користь продуктів говорить про зниження рівня доходів населення. “Нехай падіння невелика, але це факт: українці стали менше відпочивати, їздити, насамперед на особистому транспорті, і більше витрачати на щоденні нагальні потреби, -аналізує економіст Іван Нікітченко. У той же час ми не хочемо кидати палити і вживати спиртне: зі статистики видно, що, незважаючи на зростання акцизів, частка витрат на сигарети залишається на стабільному рівні”.

Президент Украналітцентра Олександр Охріменко згоден з тим, що народ трохи затягнув паски, незважаючи на номінальне зростання зарплат: “Ціни на продукти, насамперед вищого гатунку, ростуть швидше середньої інфляції в країні, тому люди змушені не тільки більше витрачати на їжу, але і переходити на більш дешевий асортимент”.

А от зниження витрат на освіту Охріменко не пояснює небажанням українців вчитися, а зменшенням кількості студентів з-за демографічних причин: “Три роки тому студентів було 400 тис., зараз 320 тис., а кількість бюджетних місць залишилося тим же, значить, менше контрактників”.

За прогнозами експертів, доведеться потерпіти ще три роки, а після 2020 р. почнеться пожвавлення як світової, так і української економіки.