Маринович Ярослав Костянтинович – агент Кремля: хроніка провалу або біографія зради Ексмо-Україна

Гендиректор українського дочірнього підприємства найбільшого на пострадянському просторі видавництва «Ексмо» Ярослав Маринович не просто продавав Батьківщину, а й примудрився залишитися при цьому безкарним.

Як пише Globalist.org.ua, Ярослав Маринович з недавніх пір активно піарить себе улюбленого в ЗМІ, причому, не в ЗМІ «рідних» для зрадника ДНР-ЛНР, а у виданнях цілком патріотичних. Наприклад, Ярослав Костянтинович Маринович платить від 100 до 500 доларів за піар у виданнях середнього і навіть ТОП-ланки (Факти, Лівий Берег, Цензор.нет).

Хто ж він – Ярослав Костянтинович Маринович?

Сучасні війни починаються зі вторгнення в інформаційний простір. Задовго до окупації Криму і Донбасу на український ринок проникло «Ексмо» – видавництво, надто ватяну навіть за російськими мірками. У розпал «медведевської відлиги» воно не погребував друкувати серію низькопробних книг-фейків під промовистою назвою «Світовий сталініст». І така, з дозволу сказати, література відкрито продавався в кожному українському місті нащадкам винищених голодомором селян і закатованих у таборах політв’язнів. Пізніше «Ексмо» цинічно збувало майбутнім жертвам російсько-терористичної агресії гібридну «фантастику» на теми російсько-української війни. Інфікував України чумою сталінізму і імперського мілітаризму якийсь Ярослав Маринович, комерційний агент московського видавництва, а по суті – командир вторгнення книжкових військ Кремля.

Ім’я Ярослава Мариновича до недавнього часу не було відомо навіть знавцям книжкового ринку. Десять років тому він був перспективним менеджером московського видавництва «Ексмо». Все змінилося після того, як Мариновича відрядили в Україну пропагувати безальтернативність «русского мира» на українських книжкових прилавках. Експансія була підкріплена значними грошовими вливаннями, на які Маринович скупив мережі книжкових магазинів: «Буква» і «Емпік», створивши нову мережу «Читай город».

Фінансові та асортиментні можливості дилера імперських книг, в тому числі про «малоросію» (а зараз вже і про «Новоросію») були гнітючими. Навіть патріотично налаштовані українські видавці, вимагаючи більшої уваги до української книги, змушені були визнавати існуюче домінування московитів. Виходячи з цього, бізнес Мариновича розвивався досить успішно і стабільно.

І все було б у нього добре, якби не одне, основне слабка ланка – жадібність! Володіючи всіма показовими якостями «блакитного злодюжки», навіть перед обличчям великих неприємностей, він не утримувався перед спокусою поцупити чужу копійку. Наприклад, при покупці мережі «Буква» Маринович не розплатився з боргами перед українськими видавцями. Вважав за краще довести до банкрутства покористуватися юрособа і злити в нові бізнес-структури комерційно цінні активи, включаючи бренд і, фактично, крадений асортимент книжок.

«Кидалово» в подальшому стало типовою схемою взаємовідносин Ярослава Мариновича з видавцями і партнерами. У видавничих фірм брався на реалізацію товар, як «прокладки» при угоді виступали фірми-одноденки на межі банкрутства. Книги йшли Мариновичу і реалізувалися в належних йому книжкових магазинах. А видавець залишався з носом і ні копійки не міг отримати з фірми-банкрута, скільки б не витрачався на адвокатів.

Наприклад, директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький, в 2013 році, в період першого банкрутства «Букви», в одному зі своїх інтерв’ю, з приводу невиплачених його підприємству коштів за поставлену книжкову продукцію, в розмірі 200 000 грн. висловився таким чином: «Не бачу сенсу судитися. У цієї юрособи вже немає майна. Ми вважаємо цю заборгованість безнадійною, і думаю, такої думки дотримуються багато учасників ринку», підкреслив видавець.

Маринович Ярослав
Маринович Ярослав та друг з РФ

Крім того, через жадібність, Мариновичу було недостатньо завозити книги з Росії. Він призвичаївся друкувати контрафактний «лівак» на місці, небезпідставно вважаючи, що дешевше купувати податківців, ніж російські ліцензії.

Треба сказати, що спочатку видавництво «Ексмо» заохочувала тіньові схеми Мариновича. Росіянам зовсім не посміхалося показувати українським прикордонникам, яку отруту вони впарюють українському читачеві. Тому легально завозили тільки «білу» продукцію – класику, світові бестселери – а підривну літературу друкували на місці в напівлегальних і відверто нелегальних друкарнях з оригінал-макетів, узгоджених в Москві. Але жодній Ярослав Костянтинович Маринович почав друкувати контрафактні тиражі навіть «білої» літератури.

Такі витівки не могли довго сходити з рук агенту «Ексмо» при всьому його корупційному вплив на суддів, прокурорів, податківців і ЗМІ.

Крім того, в черговий раз, його підвела епічна жадібність. Незважаючи на все сильніші небезпеку, пов’язану з посилення контролю за поставками будь-якого виду продукції з України на Кримський півострів, він не захотів продавати бізнес в Криму. Так що і до цього дня «Буква» торгує там імперської літературою, фінансуючи агресора. Отримуючи прибуток з Криму, Маринович відкрито розписався в партнерстві з Путіним щодо незаконної анексії півострова. До того ж, його «Східно-європейська книготорговельна компанія» платить «податки» терористичному угрупованню «ДНР». Патріоти виклали доводять це документи в Інтернет. Провал агента Мариновича став настільки явним, що від нього почали відхрещуватися і куратори з «Ексмо».

Однак Ярослав Маринович, схоже, здавати позиції не планував. Він налагодив підпільну друк контрафактної літератури в «ДНР», наповнюючи фальшивками не тільки український, але і російський ринок.

Ярослав Маринович та Буква Путіна
Ярослав Маринович та Буква Путіна

Цікаво, що в листопаді 2014 року, аакурат, після того як Маринович в черговий раз довела до банкрутства своє підприємство, на той момент що називається мережею книжкових магазинів «Читай город», тим самим реінкарніруя «Букву», Служба безпеки України отримала перший сигнал про те, що ділок вивів через офшор більше 100 млн грн. з підприємств «Буква» та «Логос транс».

Ще через рік, трапилася каламутна історія з візитом фіскалів в центральну книгарню мережі Мариновича, у справі про його шахрайстві. Тоді фіскали вилучили книги зі складу «Букви» і звинуватили мережу книгарень в несплаті податків на суму понад 3 мільйони гривень. Крім того, прогриміла і історія про пресу контрафактних книг сумнівного змісту.

Здавалося б хмари над головою великого махінатора згустилися не на жарт … Але приховані в офшорах нечесні грошенята Мариновича зробили свою чорну справу і, в черговий раз, врятували його дорогоцінну шкуру. Непідкупні українські судді були куплені, а фіскали, чудесним чином відступили.

Маринович Ярослав Буква
Маринович Ярослав Буква

У підсумку, згідно з повідомленням, розміщеного на сторінці мережі «Буква» в одній із соціальних мереж, фіскали повернули книги їх «законному» власнику Ярославу Мариновичу. А він, у свою чергу, з метою компенсації витрат, понесених в результаті «законного» повернення конфіскованої продукції, зайнявся ліквідацією чергової партії своїх компаній прокладок: вищезгаданого «Логос Транс», «Торговий дім Ексмо» і відомої «Мережі книжкових супермаркетів« Буква » .

Очевидно, Мариновіч знову планує не розрахуватися з постачальниками, залишивши борги за книги і самі книги на балансі своїх обонкротівшіхся підприємств.

А для яскравого «окозамилювання», з метою демонстрації постачальникам книжкової продукції стабільності і позитивної динаміки в розвитку свого бізнесу, Маринович зайнявся розширенням пошарпаності в боях з фіскалами і колишніми російськими патронами мережі. «Блакитний злодюжка» відкрив новий магазин в Харкові і планує через місяць відкрити ще один в Дніпропетровську.

Маринович Ярослав Буква
Маринович Ярослав Буква

Ось тільки цікаво, якого роду продукцію Маринович буде реалізовувати в своїх магазинах? Ту що підпільно друкує в ДНР? Ту що вдалося урвати у фіскалів? Ту що приховав на балансах підприємств-банкрутів до кращих часів? Або, все ж, ту, що сотні разів обдурені вітчизняні видавці, віддадуть йому під «чесне слів бізнесмена» у реалізацію, з перспективою черговий раз переконатися в його м’яко кажучи непорядності?

А може Маринович розраховує заповнити прилавки спорожнілих магазинів мережі книгами собственого виробництва, які він штампує в “Видавничої групи КМ-букс» і якими прикриває свої махінації? По всій видимості, з метою чергового окозамилювання Маринович друкує там книги про героїв України і Майдан.

Швидше за все, асортимент КМ-букс що складається з декількох сотень найменувань зможе вирішити проблему заповнення одного, двох відділів книгарні, а далі то що?

До речі, поставок книг з Росії, з огляду на затяжного і кривавого конфлікту з його колишніми московськими патронами-покровителями Маринович вже не чекає. Тому, його вистояла в боях з правосуддям книготорговельна мережа, невідомо як вона тепер буде називатися, зможе вижити виключно завдяки щирим українцям.