Путін-ябеда, або Валдайська многоходовочка! Частина 2

Путин-ябеда, или Валдайская многоходовочка! Часть 2

19 жовтня 2017. Засідання Міжнародного дискусійного клубу «Валдай». Тема: «Світ майбутнього: через зіткнення до гармонії». На трибуні Володимир Путін.

У першій частині (поділ автора) свого виступу Президент Росії говорив про міжнародне становище, яке залишає бажати кращого, але все ж, при взаємній повазі інтересів усіх країн може і повинно стабілізуватися. Як такий принцип здійснити на практиці при капіталізмі, Путін не відповів, але привів у приклад вивірену міжнародну політику Росії і оцінив її вище міжнародної політики США. Одне упустив в цьому порівнянні президент, що США можуть дозволити собі таку політику економічно, а Росія не може собі дозволити міжнародну політику США – надірветься.

Частина 2. Про минулому і майбутньому

Другу частину виступу президент вирішив почати з теми науково-технічного прогресу і тих питань, які прогрес ставить перед людством. Путін зазначив, що “роботизація, цифровізація вже ведуть до глибоких економічних, соціальних, культурних, ціннісних зрушень”, але що це означає не пояснив. Питання типу: чи буде лікар-чарівник дотримуватися клятви Гіппократа і зможе людина контролювати штучний інтелект – залишимо голлівудських режисерів.

Сьогодні сила держави, на думку Путіна, розраховується сумою наступних факторів: територіальний (розмір території), військовий (володіння військовою силою), ресурсний (володіння природними ресурсами) і науково-технологічний, значення якого буде тільки посилюватися і буде вирішальним чином впливати на сферу політики і безпеки. Сказавши це, президент перескочив на іншу тему соціальної відповідальності, про свободу, про справедливість – мабуть, до всього того, що у нас в країні в надлишку, разом з науково-технологічним фактором. Так, ще налякав присутніх на форумі, що без цього (ну, того, що у нас в надлишку) «прекрасний новий світ» замість благоденства і перспектив для кожного може обернутися тоталітаризмом, кастовим суспільством, конфліктами і зростанням протиріч. Добре, що Росії таке майбутнє не загрожує, оскільки воно вже стало справжнім.

Путін цю ж думку підтвердив, але на абстрактному прикладі, а після відправився в минуле, оповідаючи про прикрощі російської історії і видавлюючи скупу ліберальну сльозу у глядачів. По-моєму у президента вийшло і ведучий Кисельов, жуючи дужку окулярів, просльозився.

“Вже сьогодні зростаюча нерівність формує у мільйонів людей, цілих народів відчуття несправедливості і обділеності. І як результат – радикалізація, прагнення змінити стан речей будь-яким шляхом, аж до насильницького.

До речі, це вже було в історії багатьох країн, в тому числі і в історії нашої країни, історії Росії. Коли слідом за успішним технологічним, індустріальним ривком йшли драматичні потрясіння і революційні зриви, тому що не були вчасно можна накопичені соціальні протиріччя, не подолані явні громадські анахронізми.

Революція – це завжди наслідок дефіциту відповідальності, як тих, хто хотів би законсервувати, заморозити віджилий, явно вимагає перебудови порядок речей, так і тих, хто прагне прискорити зміни, не зупиняючись перед громадянськими конфліктами і руйнівним протистоянням”.
В. О. Путін, Валдай 2017, Кремлін.ру, http://www.kremlin.ru/events/president/news/55882

В черговий раз повторюся, говорячи про зростаючу нерівність Путін констатує факт, але нічого не говорить про причини зростаючої нерівності, а ця причина – капіталізм. Безумовно, що маси пригноблених і бідних, цілі народи, готові взятися за зброю і відновити справедливість. Але про яку справедливість мова? Що “розуміють” маси під справедливістю? Адже єдиною науковою теорією звільнення праці, яку за свою історію виробило людство, був науковий комунізм (науковий соціалізм)! Чи знають про це на Близькому Сході, чи знають про це в Африці? Небагато. А в Україні (Європі), в Азії? Трохи більше, але недостатньо. Тому встановлення аморфної справедливості в псевдореволюциях вигідно буржуазії, т. к. влада і власність залишається в її руках.

Не можна представляти революцію як якісь зриви вниз, наступні за індустріальними і технологічними ривками – це підміна причини і наслідки. Але буквально в тому ж реченні Путін абсолютно вірно помічає, що тому провиною накопичені соціальні протиріччя, не подолані громадські анахронізми. Як раз з допомогою революцій суспільство долає ці протиріччя і анахронізми. Устрій суспільства стає більш досконалим, йде рух вгору, а не зриви вниз. Путін забув підкреслити, що 100 років тому капіталізм вже став анахронізмом для Росії, тому його подолала Велика Жовтнева Соціалістична революція. А подальші розмови президента про те, що революція – це наслідок дефіциту відповідальності якихось осіб, порожнє. Революція об’єктивний процес і до конкретних осіб вона зводиться лише тому, що сам процес відбувається в людському суспільстві. Люди самі творять свою історію. Це ж повторить врешті і сам президент, не маючи на увазі революцію, звичайно ж.

“Сьогодні, звертаючись до уроків столітньої давності, до російської революції 1917 року, ми бачимо, якими неоднозначними були її результати, як тісно переплетені негативні і, треба визнати, позитивні наслідки тих подій. І задамося питанням: хіба не можна було розвиватися не через революцію, а еволюційним шляхом – не ціною руйнування державності, нещадного зламу мільйонів людських доль, а шляхом поступового, послідовного руху вперед?”
В. О. Путін, Валдай 2017, Кремлін.ру, http://www.kremlin.ru/events/president/news/55882

Путін поставив одвічним питанням правлячого класу, а чи не можна без революцій, може краще реформувати до тих пір, поки все не помруть? Історія давно і багато разів відповіла на це питання негативно. Революційні процеси в природі, суспільстві і мисленні так само природні, як війни при капіталізмі. Таке життя, пан президент.

Тут же хочеться додати, що говорити про російської революції історично безграмотно, хоча, політично та ідеологічно для буржуазії виправдано. Російська революція – це збірна назва для двох різних за якістю революцій 1917 року в Росії: буржуазної і соціалістичної. Російської революції ніколи не було – це повинен зарубати собі на носі кожен поважаючий себе людина на пострадянському просторі, не кажучи вже про істориків, політиків та ін.

“Разом з тим суспільна модель, ідеологія, багато в чому утопічні, які на початковому етапі після революції 1917 року намагалося реалізувати утворилася нова держава, дали потужний стимул для перетворень по всьому світу (це абсолютно очевидний факт, це теж треба визнати), викликали серйозну переоцінку моделей розвитку, породили суперництво і конкуренцію, вигоди з яких, я б сказав, більшою мірою витягнув саме так званий Захід.

Що маю на увазі? Це не тільки геополітичні перемоги за підсумками так званої холодної війни. Відповіддю на зовсім інше, відповіддю на виклик з боку СРСР стали багато західні досягнення ХХ століття. Маю на увазі підвищення рівня життя, формування потужного середнього класу, реформи ринку праці і соціальної сфери, розвиток освіти, гарантії прав людини, включаючи права меншин і жінок, подолання расової сегрегації, яка, нагадаю, ще кілька десятиліть тому була ганебною практикою у багатьох країнах, включаючи Сполучені Штати”.
В. О. Путін, Валдай 2017, Кремлін.ру, http://www.kremlin.ru/events/president/news/55882

Ті росіяни, для кого Путін є авторитетом у питаннях історії, повинні уважно прислухатися до його слів. Эзоповским мовою природним для буржуазного політика Президент РФ говорить про досягнення СРСР, завоювання соціалістичної революції і диктатури пролетаріату, за якими змушені були дотримуватися капіталісти Заходу, якщо хотіли уникнути революцій у власних країнах. Вони були змушені піти на соціальні, політичні, економічні поступки трудящим, інакше б їх смів революційний пролетаріат.

СРСР довгий час був рушієм наукового прогресу, а буржуазний Захід не міг дозволити соціалістичній країні вирватися вперед, адже це б означало швидкий крах капіталізму. Але історія розпорядилася інакше і першим зазнав краху СРСР. Спочатку він переродився якісно, став буржуазним, а потім його розірвали на частини відцентрові сили буржуазно-національних еліт.

Вбивство СРСР Путін назвав “унікальним шансом”, який би дозволив відкрити по-справжньому нову сторінку історії, але це брехня. Що може бути нового в капіталізмі? Тому наступна апеляція до Заходу, який не оцінив “унікального шансу”, а тільки грабував пострадянські країни разом з місцевими “елітами”, звідки і висунувся сам Путін, і нищив їх індустріальну базу, некоректна. Унікальний шанс для буржуазного Заходу полягав у тому, щоб продовжити свою історію, втримати владу, нажитися на чужому горі. Цим шансом Захід скористався сповна. Пострадянські республіки втратили трильйони доларів (у всіх формах капіталу), частина з них осіла в кишенях сьогоднішньої влади.

Два з половиною десятиліття без СРСР Путін визнав втраченими для зміцнення міжнародних відносин. “Старий капіталістичний світ і США зокрема не визнали в Росії товариша, хоча, напевно нашіптували зворотне вухо Горбачова, Єльцина, Путіна, Медведєва, Путіна. Захід просто поимел СРСР і всю його “еліту” і має її донині, інакше б не було подібних путінських завивань.

Соціалістичного Радянського Союзу (ССС) капіталістичний світ боявся як вогню. ССС укладав у собі не тільки перераховані вище путінські складові наддержави (територія, ресурси, науковий потенціал, військова сила), але він був носієм протилежної ідеології капіталізму, а значить смертельним ворогом. Буржуазний Радянський Союз (БСС) ідеологічних протиріч з капіталістичним світом вже не мав, але зберігав основні складові наддержави, тому був не смертельним ворогом, а сильним конкурентом. Росія ж, хоч і зберегла ядерну спадщину СРСР, але в економічному плані втратила багаторазово, стала економічним “карликом” у порівнянні з США, Китаєм і ЄС. Так як же в світовій ієрархії надходять з “карликами”, “васалами” та іншими? Їх доять, їх використовують вищі харчового ланцюга країни.

Приклад приниження, зневажання, використання в своїх інтересах цілу країну і проілюстрував Президент РФ, коли розповідав про “співробітництво в ядерній сфері Росії і США. Путін попросив у слухачів пару хвилин, щоб викласти наболіле. Читачі можуть знайти статистичні викладки на офіційному сайті Кремля, а в статті хотілося б тільки путінськими словами підсумувати наступне.

“З російської сторони, як ви бачите, була продемонстрована абсолютно безпрецедентна відкритість і довіра. До речі кажучи, – ми ще, напевно, поговоримо про це, – що ми від цього отримали, теж добре відомо: повне ігнорування наших національних інтересів, підтримка сепаратизму на Кавказі, дії в обхід Ради Безпеки ООН силового характеру, скажімо, бомбардування Югославії і Белграда, введення військ до Іраку і так далі. Ну зрозуміло: подивилися, в якому стані ядерний комплекс, Збройні Сили, економіка, міжнародне право вже виявилося непотрібним”.
В. о. Путін, Валдай 2017, http://www.kremlin.ru/events/president/news/55882

Далі більше. Путін заявив, воно і зрозуміло, що з 2000 року (з початком президентства Путіна) “у нашій співпраці зі Штатами настав новий етап дійсно рівноправного партнерства”. Але як таке можливо, якщо російська економіка деградує? В тому-то і справа, що ніяк! Путін особисто в тому ж виступі перерахував “досягнення” США і Росії в цьому рівноправному партнерстві.

•в галузі мирного використання ядерної енергії… американська сторона в односторонньому порядку фактично роботу в рамках Угоди припинила;

•США… будівництво заморозили… як же утилізація самого плутонію;

•Росія виконала все, хочу це підкреслити, всі взяті на себе зобов’язання;

•Сполучені Штати вийшли з Договору по протиракетній обороні;

•Росія більше 17 років тому ратифікувала Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань. США не зробили цього досі;

•будучи в свій час ініціаторами Конвенції про заборону хімічної зброї та міжнародної безпеки, самі ініціювали це угода, своїх зобов’язань не виконують;

•У Росії ж, навпаки, цей процес (повної ліквідації хімзброї) був повністю завершений 27 вересня поточного року. А адже раніше накопиченим російським, радянським арсеналом хімічної зброї можна було неодноразово знищити все живе на нашій планеті.
В. о. Путін, Валдай 2017, http://www.kremlin.ru/events/president/news/55882

Чи Не здається читачам, що від такого “рівноправного партнерства з США першої відкине ковзани путінська Росія? Хочеться нагадати, що президент розповів про “рівноправне” партнерство тільки з однією країною, що стоїть вище в світовій ієрархії, і тільки про партнерство в певних областях. Що там за “рівноправні” партнерства з Китаєм і ЄС, одному Путіну відомо.

Як охарактеризувати сказане президентом? Який висновок має зробити незаангажований слухач з президентської сповіді? Висновок напрошується тільки один – це визнання власної неповноцінності і меншовартості капіталістичної системи в цілому.

Я не фахівець, але нехай фахівці поправлять, що значить ліквідувати повністю арсенал хімічної зброї в країні? На мій погляд, що тепер не потрібно людей, які б зберігали, виробляли, розробляли хімзброю. Що тепер можна закрити всі училища хімзахисту, звільнити викладачів, офіцерів, наукових співробітників і ліквідувати цей рід військ. Це при тому, що у першорядного потенційного противника склади ломилися від хімзброї. Можна припустити, що знищено не все радянське хімічне спадщина і пару балонів з “Зарином” режим приберіг для робочих страйків і акцій протесту опозиції, але ця інформація не може задовольнити вдумливого читача.

У висновку Путін знову заговорив про новому світопорядку, у створенні якого буржуазна Росія готова взяти безпосередню участь. Влада у світі, як зазначив президент, розпорошена: “її елементи в руках держав, корпорацій, громадських і релігійних об’єднань і навіть окремих громадян”(в руках класу капіталістів, прим.авт.). Їх потрібно контролювати з єдиного центру. Таким центром, на думку Путіна, повинна стати Організація Об’єднаних Націй (ООН). ООН сьогодні безальтернативна. Запорука ефективності ООН – її показність. В ній присутня абсолютна більшість суверенних держав світу. І через роки, десятиліття базові принципи ООН повинні зберігатися, оскільки немає іншої структури, здатної відобразити всю палітру світової політики.

Все це звичайно чудово, якби ООН не була представником і виразником класу капіталістів. ООН зручна ширма, за якою можна ховати буржуазні інтереси транснаціональних ділків або втихомирювати ділків національних. Рішення ООН, як найвищої політичної інстанції, повинні будуть як би легітимізувати перед трудящим людством будь-яку мерзенність: будь то міжнародні санкції або килимове бомбардування твоєї країни. А “підневільні” буржуазні уряди провідних держав світу будуть лише слухняними виконавцями волі більшості в ООН. Чи все ж Ради Безпеки? Швидше за все, Путін має на увазі не більшість країн представлених в ООН взагалі, а саме учасників Ради Безпеки, в який входить і Росія.

Многоходовочка від Путіна і класу капіталістів!
(Оплески.)

Кіт Планктонів