Путін-ябеда, або Валдайська многоходовочка! Частина 1

Путин-ябеда, или Валдайская многоходовочка! Часть 1

“Потужне” виступ В. о. Путіна на Валдайському форумі, який наперед нахвалював прес-секретар президента Д. С. Пісків як і завжди виявилося пустопорожнім. Лише деякі статистичні дані, злетіли з вуст президента, були озвучені вперше, решта давно стало секретом полішинеля. Навіть смажені факти про політику США виглядали якось по-дитячому. Якби Дональд Трамп – білошкірий президент США не полінувався подивитися пряму трансляцію з Валдая, то він не без підстав міг би назвати російського президента ябедою. Але, думаю, промови попереду.

Щоб вдумливий читач не звинуватив нас самих у пустопорожньої балаканини, давайте уважніше розглянемо мова Президента РФ з класових позицій.

Частина 1. Про поточний момент

Немов капітан очевидність Путін глаголил з трибуни, що “світ вступив в епоху стрімких змін”. Словосполучення “напружена динаміка”, “технологічна революція” вганяли присутніх в сон і тут президент заявив про “загострення конкуренції за місце в світовій ієрархії”. Тобто Путін заявив всьому людству про якусь світової градації, якоїсь харчової ланцюжку, де вищі паразитують на нижчестоящих. Може, хтось не знав? Запам’ятаємо цей факт, він стане нам згодом. Не сказав Путін про те, хто з ким конкурує і за якесь призове місце, але, дивлячись на політико-економічну карту світу, схоже, це Китай і США. Не буде ж Путін в здоровому глузді стверджувати, що де-то поряд з лідируючим тандемом знаходиться і Росія? Закінчив свою думку президент на те, що “багато колишні рецепти глобального управління, подолання конфліктів і природних суперечностей вже не годяться, часто не спрацьовують, а нові ще не вироблені”. Т. о. президент розписався у безпорадності сьогоднішніх механізмів стримування тієї “конкурентної боротьби” за місця у світовій ієрархії, але власну думку президент спростує в самому кінці виступу.

Після наступної фрази над головою Путіна повинен був з’явитися світиться німб, т. к. президент почав постулювати абсолютні істини, але цього не відбулося, напевно прем’єр Медведєв знову заснув біля вимикача.

“Зрозуміло, інтереси держав далеко не в усьому збігаються. Це нормально, природно, так було завжди. У провідних держав різні геополітичні стратегії, бачення світу. Така незмінна сутність міжнародних відносин, побудованих на балансі взаємодії та конкуренції”.
В. О. Путін, Валдай 2017, Кремлін.ру

Якщо б Путін заявив про незмінної сутності міжнародних буржуазних відносин, то питань би не виникло, але російський президент своїми словами не тільки зупинив, але й спотворив історію. Адже був на планеті Земля соціалістичний табір, він і називався “табором” не тому що ГУЛАГ, а тому що інтереси соціалістичних країн по суті збігалися. Згадаймо СРСР. Радянський Союз довгий час поєднував 15 суверенних республік (їх кількість змінювалася). І поки республіки СРСР були соціалістичними, поки країни Соцтабору стояли на комуністичному шляхи їх бачення світу, їх геополітичні стратегії в основному співпадали, а не різнилися як сьогодні при капіталізмі. Тому тут солнцелікий видав бажане за дійсність, нелогічно протиставивши стрімко мінливий світ і незмінну сутність міжнародних відносин.

Потім Путін поскаржився слухачам на капіталістичні країни, які готові продавлювати власні інтереси “за всяку ціну”. Що така політика “призводить до жорстких конфліктів”, “відносини між країнами лише деградують”, “безпеки в світі стає менше”, а “замість просування прогресу, демократії свободу рук отримують радикальні елементи, екстремістські угруповання, які заперечують саму цивілізацію, прагнуть втягнути її в архаїку і хаос, варварство”.

Страшно? Але таке життя при капіталізмі. Інтереси чистогана штовхали буржуазні кліки різних країн на різні заходи аж до Світових воєн. Сьогодні “об’єднаний” світовий капітал може немов маріонетками керувати урядами різних країн, ті, будучи вигодонабувачами, не сильно чинять опір, тому військові конфлікти спалахують то там, то тут, ставши буденністю для сучасної людини. Приводами для конфліктів можуть стати будь-які суперечності, роздуті до протилежностей: релігійні, національні, територіальні та ін., але основні причини, як вчить марксизм, лежать в економіці.

Далі у своїй промові Путін вирішив розповісти всьому світу, які американці погані, а росіяни хороші. Чого гріха таїти, всі буржуазні президенти надходять точно так само, наприклад, нещодавно Дональд Трамп з трибуни ООН говорив про перевагу американців над північнокорейцями і про перевагу американської демократії взагалі. Всяк кулик своє болото хвалить!

Путін почав скаржитися з Близького Сходу, звинувативши американців не безпідставно в переворотах ззовні, нав’язування чужої моделі розвитку, застосування безпосередньо сили зброї та імітацію боротьби з тероризмом. На думку президента дорівнювати американцям треба на Росію, діяти на основі міжнародного права, набратися терпіння і зважувати кожен наступний крок, поважаючи інтереси всіх учасників процесу. Не хочу чіплятися до слів Путіна, але як можна поважати інтереси всіх учасників процесу, якщо протиріччя між учасниками переросли у війну? В цьому випадку можна вибрати лише одну з сторін, що загалом США і Росія зробили в Сирії. Але вибір сторони залежав від інтересів США і Росії, а якщо говорити точніше, то від інтересів класу капіталістів як власних, так і заморських причетних до конфлікту. Ось Вам і взаємна повага та інші пишномовні слова.

Далі Путін гаряче заговорив про Північній Кореї, про сформованому “клінчі” на півострові. Президент засудила ядерні випробування, проведені КНДР, а чому засудив, не сказав. Напевно, з-за екології, а не для того, щоб крокувати в ногу з “ненависним” Заходом. Путін підкреслив, “щоб тут не було ніякого подвійного тлумачення: ми виконуємо всі рішення Радбезу ООН”, як ніби в Радбезі ООН немає Росії і Китаю, які голосують за санкції. Вирішувати проблему КНДР Путін запропонував “шляхом діалогу”, не заганяючи Північну Корею в кут, не загрожуючи їй застосуванням сили, не опускаючись до відвертого хамства та лайки. Цікаво, застосування санкцій до дружній країні не значить заганяти в кут? А говорити про діалог після застосування санкцій до дружній країні не є хамство?

“Подобається це чи не подобається, подобається комусь північнокорейський режим або не подобається, не можна забувати, що Корейська Народно-Демократична Республіка – це суверенна держава”.
В. О. Путін, Валдай 2017, Кремлін.ру

Забувати, що КНД – суверенна держава не можна, але Путін забув на вимогу Ради Безпеки ООН, де Росія і складається. Наприклад, іспанський політичний криза Путін назвав внутрішньою справою Іспанії, а відсутність політичної кризи в КНДР запропонував “вирішити цивілізовано”. Президент Росії впевнений в тому, що вузли в Сирії, Лівії, в Україні потрібно розплутувати, а не рубати. Навіщо тоді інші країни, в тому числі і Росія, ці вузли заплутують? Відповідь проста – таке становище у світовій ієрархії, такий капіталістичний світ.

Путін дорікнув деякі країни ЄС за те, що вони бажають догодити “старшому братові з Вашингтона”, “що в свій час фактично вітали розпад цілого ряду держав у Європі, не приховуючи радості з цього приводу”. А коли прийшла черга Криму, то багатьом в Європі це не сподобалося, з’явилися подвійні стандарти, мовляв, є «правильні» борці за незалежність і свободу – і є «сепаратисти», які не можуть відстоювати свої права, навіть з допомогою демократичних механізмів. Наводячи як приклад подвійних стандартів реакцію на ситуацію з Кримом, Путін забув згадати про реакції буржуазної Росії на ситуацію з ЛНР і ДНР, які користувалися ідентичними з Кримом “демократичними механізмами”, але вибір російської буржуазії упав на теплий Крим, а жителів ЛНР і ДНР віддали під фашистський кАТОк. Кримчанам “пощастило”, їхні інтереси збіглися з інтересами російської буржуазії.

Про економічні інтереси та їх домінуючий вплив на міжнародній арені говорив з трибуни і сам президент, підтверджуючи цим марксистську позицію:

“Деякі навіть не приховують, що використовують політичні приводи та підстави, щоб просунути власні суто комерційні інтереси. Так, нещодавній санкційний пакет, прийнятий американським конгресом, відверто націлений на те, щоб витіснити Росію з європейських ринків енергоносіїв, змусити Європу перейти на більш дорогий зріджений газ зі США”.
В. О. Путін, Валдай 2017, Кремлін.ру

Путін запропонував усім країнам у тому числі і США сформувати стабільний світопорядок без політики, заснованої на самовпевненість, егоїзм, претензії на власну винятковість. З таким же формулюванням на міжнародних форумах виступає і Сі Цзіньпін – перший секретар КПК, так і інші лідери країн, що розвиваються. Вони пропонують США не пручатися, а поділитися здобиччю. Природно, США проти такого “нового світового порядку”. У сучасному світі стратегічний виграш неможливий за рахунок інших – це твердження Путіна, але США і стоять за національною ширмою капіталісти впевнені в зворотному. “Американські” капіталісти протягом багатьох десятиліть доять весь інший світ. А як думає читач, багатополярний світ можливий при тій світовій ієрархії, про яку згадав на початку свого виступу Путін? Може бути, Путін просто проти ієрархії? Скоро дізнаємося.

Продовження слідує…

Кіт Планктонів