Голод у СРСР в 30-ті роки був організований США

Голод у СРСР в 30-ті роки був організований США

 

 

 

Голод в СССР в 30-е годы был организован США

Розглянемо хронологію подій. 1929 рік, у Росії тільки що закінчилася громадянська війна, починається перша п’ятирічка (тобто відновлення
промисловості і господарства).

Поки ще Захід готується економічно, без військового втручання, задушити радянську Росію. Перший крок до цього зроблено завчасно – це відмова від прийому золота з СРСР. Це робить Росію надзвичайно чутливою до поставок своєї сировини за кордон, яке тепер є єдиним джерелом надходження валюти в країну.

Після висилки Троцького з СРСР Захід завдає чергового удару: вводиться ембарго на ввезення на Захід радянських товарів. Фактично заборонений експорт лісу і нафтопродуктів, тобто всього того, чим оплачуються поставки західних машин для зруйнованої радянської економіки. Дивимося на дати: перша п’ятирічка починається в 1929 році, в 1930-1931 роках ввели ембарго США, такий декрет був виданий у Франції в 1930 році. 17 квітня 1933 року ембарго оголошує британський уряд. Тобто спочатку Захід відмовився приймати в якості оплати від СРСР золото, потім все інше… крім зерна!

 

Таку поведінку Заходу виглядає нелогічним. В цей час там вирує Велика депресія (почалася саме в 1929 році). У США перевиробництво продуктів (у тому числі й особливо – зерна), уряд знищує зерно величезними партіями, і тут же приймає зерно з Росії в оплату за свої верстати – замість золота, нафти і іншого, набагато більш потрібного США сировини. Ще дурніший ведуть себе англійці – в ті роки СРСР був головним замовником англійських верстатобудівників, в 1932 році 80% експорту верстатів з Англії йшло в Радянський Союз, а керівництво Великобританії робило все, щоб ці поставки стали неможливі, відмовившись приймати в оплату за верстати не тільки золото, але і такі потрібні Англії ліс, руду, вугілля і нафта. Всі – крім зерна, яке англійці могли набагато дешевше придбати в США.

Таким чином, сталінське керівництво СРСР ставиться перед вибором: або відмова від відновлення промисловості, тобто капітуляція перед Заходом, або продовження індустріалізації, що веде до страшного внутрішньої кризи. Заберуть більшовики зерно у селян – дуже велика ймовірність голоду, що, в свою чергу, може призвести до внутрішнього вибуху і зміщення влади. Що б не вибрав Сталін – в будь-якому випадку Захід залишається у виграші.

Йосип Віссаріонович і його оточення вирішуються йти напролом. З літа 1929 року починається колективізація сільського господарства. Держава збирає зерно і відправляє його на Захід, але зовсім не для того, щоб заморити голодом частина населення країни, а тому, що немає іншого варіанту оплати поставок обладнання. Вся надія Сталіна – на новий урожай. Він виявляється малий – в країні була посуха. Продовольство СРСР закупити не може ні за золото (золота блокада), ні за валюту (ембарго її немає).

Робляться спроби терміново завезти зерно з Персії, де згодні прийняти золото. Але влада не встигають – трапляється катастрофа. Та сама, що на Україні тепер зветься «Голодомором». У 1932 – 1933 роках помирає маса людей, і тільки після цього (!) Захід знову готовий приймати від більшовиків нафту, ліс і дорогоцінні метали. Природно, в 1934 році експорт зерна з СРСР повністю припинився.

Ретельно організований Заходом голод 1932-33 років не дав потрібного результату: більшовики втримали владу. Вони продовжували індустріалізацію. Економічні заходи не подіяли – Сталін відновлював країну за будь-яку ціну. Залишалися військові заходи. І, дивна річ – саме в 1933 році в Німеччині прийшов до влади Адольф Гітлер, відкрито писав про своїх загарбницьких цілях
безкрайніх російських рівнинах.

З цих історичних даних стає ясним, що голод у СРСР в 30-ті роки був організований Заходом, причому в основному Сполученими Штатами, з метою повалення існуючої в СРСР влади. Убити мільйони людей у них вийшло, повалити Сталіна – ні. Довелося ростити Гітлера, щоб спробувати розчавити росіян руками німців. Але це вже інша історія.