Президент Порошенко хоче взяти під свій особистий контроль Конституційний суд України — Deutsche Welle

Президент Порошенко хочет взять под свой личный контроль Конституционный суд Украины — Deutsche Welle

У понеділок, 13 листопада, на з’їзді суддів України буде обраний новий суддя Конституційного суду (КС). Ще по два судді найближчим часом повинні вибрати Верховна рада і президент Порошенко. Оновлення КС йде в рамках розпочатої в 2016 році судової реформи, що проводиться з метою створення незалежного органу конституційного контролю.

На даний момент КС фактично паралізований — в ньому замість 18 всього 13 членів, за поточний рік суд не прийняв жодного рішення чи висновку, а також навіть не зміг обрати свого голову. При цьому ряд експертів підозрюють президента Порошенко в бажанні відновити контроль виконавчої влади над КС.

Неспішна реформа КС України

Реформа українського КС стартувала у червні 2016 року з початком загальної судової реформи. Восени того ж року Рада повинна була прийняти спеціальний закон про КС. Але депутати проголосували за нього лише рік тому — 13 липня 2017 року. Згідно з документом, до складу КС входить 18 суддів, по шість від президента, Верховної ради та з’їзду суддів України. Найважливішим пунктом реформи КС вважається забезпечення незалежності суду шляхом добору його членів на конкурсах.

Процедура така: президент, верховна Рада і з’їзд суддів формують власні конкурсні комісії, які відбирають і виносять на затвердження кандидатів на посаду суддів КС. Експерт з конституційного права Центру політико-правових проблем Богдан Бондаренко називає такий порядок спотворенням принципу конкурсного відбору, проти чого протестувала Венеціанська комісія Ради Європи та українська громадськість.

«Насправді, слід було створити одну загальну конкурсну комісію, в яку президент, парламент і з’їзд суддів направляли своїх кандидатів. Потім вже ця комісія пропонувала їм відібраних нею кандидатів, а їх подальше призначення відбувалося б чисто церемоніально», — пояснив в інтерв’ю DW експерт.

Сумнівна незалежність КС

Найбільше підозр у тому, що вони підконтрольні президенту, викликають троє суддів КС, які залишилися ще з часів президентства Віктора Януковича. Колишній заступник голови Служби безпеки України (СБУ) Віктор Тріпак нагадав, що, згідно знайденим спецслужбою книг витрат колишньої партії влади — Партії регіонів, тільки за один вердикт на користь Януковича в 2010 році судді КС отримали хабар в шість мільйонів доларів.

«Генпрокурор Юрій Луценко ухиляється від порушення справ проти ймовірно корумпованих суддів КС. Контрольований Порошенко Рада юстиції теж не приймає ніяких заходів щодо них», — поскаржився Трепак в інтерв’ю українським журналістам.

Інструмент всевладдя президентів

Контролювати КС намагалися в останні роки всі президенти України. Це давало їм можливість підсилювати свій вплив на всю систему влади в країні. У 2003 році КС — всупереч конституції — дозволив президенту Леоніду Кучмі балотуватися на третій президентський термін. У 2007 році президент Віктор Ющенко домігся того, щоб КС не оцінював конституційність його указу про розпуск Верховної ради і призначення позачергових парламентських виборів.

У 2010-му КС повернув президенту Віктору Януковичу більш широкі повноваження в рамках скасування конституційної реформи 2004 року. То рішення дало старт значного посилення президентської влади і, як вважають деякі спостерігачі, стало однією з причин подій на Майдані в 2013-2014 роках. КС відіграв певну роль і в роки президентства Петра Порошенка, схваливши всі ініційовані ним конституційні зміни.

Криза конституційного провадження

24 лютого 2014 року Верховна рада звільнила п’ятьох суддів КС з формулюванням «за порушення присяги». Звільнити від обов’язків ще сімох суддів парламент рекомендував президенту і з’їзду суддів, але вони на це не погодилися. В результаті сьогодні з 13 членів КС більшість як і раніше становлять судді, обрані ще в період президентства Януковича.

«Сьогодні в КС тільки Станіслав Шевчук, Ігор Сліденко, Сергій Сас, Микола Мельник та, мабуть, Віктор Колесник — дійсно незалежні судді. А решта просто мантієносці — клеврети або Порошенко, чи Януковича», — так невтішно охарактеризував нинішню ситуацію в Конституційному суді В’ячеслав Джунь, суддя КС у відставці.

Протягом всього 2017 року КС України не прийняв жодного рішення, не представив жодного висновку і навіть не зміг обрати свого голову. Для результативного голосування суддям постійно не вистачало необхідного мінімуму голосів. Але на утримання КС з держбюджету акуратно продовжували йти мільйони гривень.

Між тим в суді очікують вирішення своєї долі цілий ряд важливих документів, серед яких закони про всеукраїнський референдум, про мову і про люстрацію. Нещодавно до них додався законопроект про скасування депутатської недоторканності, що є однією з вимог Евромайдана. На тлі значного зниження популярності президента Порошенко в українській пресі час від часу з’являється інформація про підготовку близькими до влади політтехнологами поправок до конституції, сенс яких полягає у переході України до парламентської форми правління з обранням президента Верховною радою. І якщо такий сценарій раптом буде запущений, без участі КС, вважають аналітики, не обійтися.