Сергій Лямець: «Портрет сидів удома і дивився реп-батл Ківи»

Сергей Лямец: «Портрет сидел дома и смотрел рэп-батл Кивы»

Портрет сидів удома і дивився реп-батл Ківи. Розгойдана горила жваво стрибала в кадрі і тикала в камеру своїм бідним словниковим запасом.

«Зате впевнений у собі», — похвалив сидів поруч Ігор Кононенко.

«Так, реальний чувак. Будь-х…ню валить безсоромно», — погодився Портрет.

Незвичні звуки різонули вухо координатора більшості. Він обернувся.

«Ти де таких слів нахапався?»

Портрет змовницьки посміхнувся і взяв в руки пульт. Першим натисненням погасив Ківу, другим включив відео з невисоким молодою людиною. Голова персонажа була виголена під нуль, а з-під тісно пристібненого ворота плямистої сорочки рвалася стильна татуха. Обличчя було до болю знайомим.

«Здрастуй, мій таємничий спонсор, — ввічливо почав молодий чоловік з легкої оксфордської ноткою в голосі. – Не знаю, навіщо тобі знадобилося мистецтво,але якщо в тебе в голові не густо,то готуйся виплюнути старого себе в сортир,адже з цього моменту я твій новий кумир!»

Портрет включив паузу.

«Хочу молоду аудиторію підтягнути на вибори. Мені тут розумні люди порадили – візьми уроки у Оксимирона».

Кононенко згадав, де він бачив татуху. Його дочка постійно слухала самого інтелектуального репера Росії і вже не раз намагалася підсадити тата.

«І шо? З Ківою підеш рубатися?»

«Ківа відстій, у нього в мізках… еее… перегній», – Портрет видавив з себе кострубату риму.

У наступну секунду він широко засяяв усмішкою. Координатор більшості давно не бачив свого дружбана таким щасливим.

«Хочеш послухати? Купу бабок виклав за цей курс».

«Давай».

Кононенко був пацан, і виклик прийняв запросто.

Портрет натиснув кнопку, і Оксимирон почав роздавати поради.

«Порада перша. Дай картину світу! Знайди прості рими, і почни їх викидати, як двійки».

І репер почав кидати двійки, як апарат випльовує попкорн:

«Питання – обсос

Підручник – кочівник

Волосся – повністю

Вайнона Райдер – вино на райдер

Над прірвою в житі – над прірвою поржи!…»

Портрет шанобливо вислухав ще з десяток двійок, поставив Оксимирона на паузу і розвернувся до Кононенко.

«Ти деградант, інтелектуальне убозтво!

Таких сумних овочів на планеті безліч!»

Той трохи очманів. Потім трохи образився. Потім взяв себе в руки і приготувався бити двійку у відповідь.

«Справи в тебе йдуть, пацан, х…во!

Тебе послав нах… навіть дрібний Вова!»

Портрет витягнувся в особі і зацінив. Кононенко задоволено гмикнув. В його словах була частка істини. Якраз напередодні Володимир Гройсман прилюдно обіймався з Арсенієм Яценюком на з’їзді «Народного фронту». Партія з рейтингом 0,5% вирішила висувати свого кандидата на президентські – проти Портрета.

Вони зіштовхнулись кулаками в знак примирення і почали дивитися далі.

«Не будь овочем! Емоцію, чувак! Дай живу емоцію!»

Кононенко зголосився першим.

«Ша, всі присіли на жопу, я на хаті тато!

Я беру всіх телиць, ну а ви сосіть лапу!» – і розпластався в усмішці.

Портрет відповів не відразу. Він театрально встав, обтрусив крихти з живота і вийшов на мізансцену.

«Ти отримав тут замість дружби товстий жезл світу!

Не смій кричати мені в спину, що я брудніше, ніж очко сортиру!

Ти хотів отримати всі!…»

Портрет раптом почав хитати головою і розмахувати руками, як Гнійний на піку успіху. На його тлі перший досвід Ківи виглядав як сумовитий кисіль в тарілці дитсадківця.

«… Але отримаєш п…ди! А поки живи в наметі!

Мій кулак відлитий з хірургічної сталі. А твої яйця всмятку!»

Кононенко неквапливо підвівся і відставив склянку з вискарем. Методично і сильно він заплескав у долоні, киваючи головою в знак поваги.

«Слухай, у тебе талант!»

І підняв тост за дружбана.

«Далі не можу пройти. Хоч убий», — важко видихнув Портрет, опускаючись у крісло.

«А шо там?»

Портрет не відповів. Кононенко взяв у руки пульт і включив далі.

«Говори правду. Чуєш, людина? Не відкривай рот, якщо ти не готовий палити напалмом».

«Ну? І шо?» – повернувся до дружбану куратор більшості.

«Розумієш, — Портрет цілком серйозно підняв на нього очі. – Починаю говорити правду – тут же лізе якась лажа».

«Наприклад?»

Портрет встав і поправив м’яту кофту. Потім змахнув руками і почав викидати.

«Ти свій крик називаєш риком лева!

Я ж бачу у тебе всередині поклади г…на!

Ти жрешь життя як чорна діра!

У тебе інфекція в крові. Подивися на себе в дзеркало з ранку! Я

Ненавиджу таких, як ти, безсовісних тварюк

А ти тягнеш мені руку, я ж бачу, що в ній!

Не сховає від тебе очей долі навіть тисяча церков!…»

Портрет перервався на півслові і розвів руками.

«Бачиш?»

Кононенко кілька секунд помовчав і тривожно на нього подивився.

«Зібратися тобі треба, брат. Сильно треба».

«Та який тут зібратися? …Всі до смерті»

«Почекай, а що ти хотів?»

«Ну чому все через ж…? – змахнув руками Портрет. — Вони можуть хоч щось зробити просто так?»

«Та хіба в цьому справа?»

Вони налили ще потроху. Втомлено помовчали.

«Бачив з’їзд?» – знайшовся Кононенко.

Напередодні пройшов з’їзд «Народного фронту». Відкинуті Портретом «наркофронтовцы» збиралися в похід і дружно співали, мацаючи себе за нагрудні кишені.

«Так, зомбі-балет, — віджартувався Портрет. – Опудала, вже навіть блогерів натягнули».

«Скоро почнуть палити, рейтинг накачувати».

«Я їм теж дещо пожгу. Думають, самі пропащі».

Кононенко по-доброму посміхнувся.

«Але слухай, реп – це все-таки тема. Слухай, а дай мені копію».

«Та я вже Авакову дав. А він он, — Портрет жестом показав Ківу. – Але тобі зроблю».

«Спасибі брат,За мною не заіржавіє, це факт,

Хочу підняти над своєю фортецею новий прапор

Адже якщо хочеш жити, без ризику ніяк!»

Портрет шанобливо кивнув.

«Так ти хапаєш на ходу!»

«Хватку не проп’єш!» – віджартувався дружбан, і вони цокнулися.

Портрет ковтнув, сморщил обличчя і досить встромив склянку на стіл.

«А знаєш! – підняв він очі. — Ківу я б укатав!»

«Так шо, може, наб’ємо стрілочку?»

……………………………

Disclamer: Усе викладене вище є чистим вимислом. Імена і посади придумані. Будь-який збіг з реальними персонажами випадково.

Під час написання тексту жоден політик не страждав.