Рекордний урожай-2017: Хліб все гірше, а селяни — біднішими

Рекордный урожай-2017: Хлеб все хуже, а крестьяне — беднее

Урожай зернових в Росії побив рекорд, який тримався з 1978 року — в країні зібрали понад 130 млн. тонн. На експорт з них вирушить майже 45 мільйонів. Тільки самі аграрії, які подарували країні такий рекорд, замість прибутку отримають одні збитки. Та і якість хліба на прилавках теж не покращиться. Чому?!

Зерна багато — грошей мало

Президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський напередодні відверто розповів про ситуацію на ринку зерна. За його словами, зараз в бункерній вазі зібрано понад 140 млн. тонн — значить, вітчизняні аграрії зуміли-таки поставити рекорд, про який говорив Мінсільгосп ще перед початком збору врожаю. Попередній рекорд був поставлений в 1978 році, коли було зібрано 127 мільйонів — виходить, тримався він майже сорок років.

Злочевський нагадав, що нинішній урожай був закладений два роки тому, коли економічні умови в російському АПК були дуже хорошими і підвищилася технологічність виробництва. Саме це і дозволило поставити рекорд, причому навіть не один — зокрема, валовий збір пшениці становив 79 млн. тонн. Однак, як не парадоксально, це супроводжувалося обвалом цін на зерно: тільки за останні п’ять років вони скоротилися вдвічі, а в нинішньому сезоні ще на 30%.

У той же час стрімко зростають витрати аграрних виробників: досить нагадати, що в майбутньому році РЖД обіцяє підняти тарифи на 8%, що природним чином позначиться на вартості перевезень зерна. На думку Аркадія Злочевського, в майбутньому році ні про які рекорди збору зернових не варто думати: досить сказати, що темпи сівби озимих вже демонструють зниження.

Показники і внутрішнього, і російського експортного ринку зерна в 2017 році також поки рекордні, каже Злочевський. Експортовано понад 19 млн. тонн зерна — і якби не зусилля Мінсільгоспу з підтримки експорту, то економічна ситуація в галузі була б ще гірше. У деяких регіонах навіть зафіксований незначний цінове зростання.

Читайте також:   У Держдумі запропонували звільнити жителів Донбасу від курортного збору в Криму

Проте в цілому залежати цінова кон’юнктура в Росії, на думку Злочевського, буде від того, що відбувається в південній півкулі — який валовий збір зернових там і, як наслідок, який обсяг російського зерна відправиться на експорт.

Замість твердої пшениці — фураж

«Картина не дуже радісна. Але я б і не сказав, що вона погана. Якщо ціни впали на 27-30%, то загальний рівень доходів впав лише на 7-15%, залежно від регіонів і категорій господарств. І це дозволяє відчувати деякі надії на відродження інтересу інвесторів до сільгоспвиробництва», — заявив Міністр журналістам.

Експерт упевнений, що наша країна до кінця сезону відправить на експорт до 45 млн. тонн зерна — в той час як могла б цілком підвищити свій експортний потенціал до 55 мільйонів (і навіть існуючі портові термінали можуть обслужити такі перевалочні потужності). Причому, на переконання Злочевського, у Росії є всі передумови для виробництва зернової продукції преміальної якості (з відповідною ціновою надбавкою): зокрема, пшениці твердих сортів.

Зрозуміло, якщо аграрія хвилює ціна зерна, то пересічного жителя — чи можна взагалі без побоювання за здоров’я купувати випечений з «рекордного» зерна хліб. Нещодавно проведене АНО «Роскачество» дослідження продемонструвало, що кожен п’ятий батон в магазинах не задовольняє вимогам якості. Досліджували хлібобулочні вироби 65 торгових марок, з яких забракували 12 — занижена масова частка жиру або, навпаки, завищена вміст консервантів. У деяких батонах і зовсім виявили шкідливі бактерії.

— Дійсно, поки що у багатьох регіонах Росії пріоритетом є ціна, а не якість хлібобулочних виробів. Тому не варто дивуватися, що туди поставляється менш якісну сировину. Тут чудес не буває… — прокоментував результати дослідження хліба «Вільній пресі» керуючий партнер компанії «ФОК (Фінансовий і організаційний консалтинг),» Мойсей Фурщик. — Змінити ситуацію може не державне регулювання, а лише зростання доходів населення і відповідне збільшення його вимог до якості продуктів.

Читайте також:   Трамп планує підписати законопроект конгресу про антиросійські санкції

А ось що стосується розтиражованих деякими ЗМІ тез про дефіцит зерна, то вони з’являються із завидною регулярністю. Майже кожен рік. Але реальність кожен раз спростовує ці панічні заяви. Складається впевненість, що джерелами такої паніки є самі учасники ринку, зацікавлені в зростанні внутрішніх цін не мають великих експортних потужностей. Думаю, що і в цей раз історія аналогічна, тому підстав для ажіотажу немає.

Єгипет «прицільно» б’є по Росії

Серйозний удар по російському зерновому експорту може завдати рішення адміністративного суду при Державному раді Єгипту. Воно було винесено за позовною заявою, яка ще в 2016 році подав відомий єгипетський правозахисник Тарек Ель-Аваді, відповідачами по справі було уряд країни на чолі з прем’єр-міністром Шерифом Ісмаїлом (а також три міністри: сільського господарства, охорони здоров’я та постачання і внутрішньої торгівлі).

До 2016 року єгипетське міністерство сільського господарства дозволяло імпортувати в країну пшеницю, зміст ріжків у якої становила не більше 0,05% (це визнаний міжнародний стандарт). Однак в серпні 2016 року це рішення було скасоване: карантинна інспекція єгипетського Мінсільгоспу запровадила політику «нульової терпимості» по відношенню до імпортованого зерна.

Фактично, постачання зерна до Єгипту були поставлені під удар. І можна оцінити фінансові втрати, враховуючи, що Єгипет — найбільший на планеті імпортер пшениці: в нинішньому торговому році (з липня 2016 року по червень 2017 року) в країну було завезено 20,8 млн. тонн зерна, у тому числі 12 млн. тонн пшениці. Причому ця цифра постійно зростає…

Важливо, що саме на Єгипет припадає третина всього зернового експорту Росії — в нинішньому торговому році це 5,9 млн. тонн пшениці. І, природно, рішення про карантинному обмеженні імпорту вдарило по АПК: різко знизилося число тендерів Головного управління постачань сировини Єгипту (GASC), почалося повільне зростання цін на пшеницю всередині країни.

Читайте також:   Президенти Росії і Єгипту обговорять відновлення прямого авіасполучення

Все це вдарило і по бізнесу найбільших агротрейдер, серед яких навіть американські Bunge і Venus (партії їх пшениці були заморожені в єгипетських портах). Саме під їхнім тиском уряд Єгипту було змушене в листопаді 2016 року передати карантинні повноваження від Мінсільгоспу до Міністерства постачання і внутрішньої торгівлі.

Після чого ембарго на зерно, забруднене ріжків, було скасовано: відтепер дозволялося завозити в країні зерно у відповідності зі стандартом 2010 року — тобто був відновлений російський імпорт пшениці в країну.

Після цього правозахисник Тарек Ель-Аваді і звернувся в адміністративний суд, вимагаючи повернути раніше діяла заборона на імпорт російського зерна, забрудненого ріжків. Економічні наслідки цього рішення ще належить оцінити. Але єгипетське уряд вже заявив, що має намір оскаржити рішення адміністративного суду апеляційної інстанції.

— За якістю зерна в Єгипті вимоги і так нижче. А введення судом ембарго — це відповідь на заборону Росії авіаперельотів в Єгипет після вибуху нашого літака в жовтні 2015 року. Хоча, на мій погляд, ця заборона також несправедливий: терористи підірвали наш літак, ніяк не пов’язані з урядом, а зовсім навпаки. — Пояснює «Вільній пресі» старший науковий співробітник Інституту економічної політики Сергій Жаворонков. — Взагалі ж, економістам давно відомо, що, хоча Росія і є найбільшим експортером зерна, вона експортує переважно зерно IV-V класів, яке вважається лише умовно придатним для виготовлення хліба, а в більшості розвинених країн і зовсім непридатним. Тому російське зерно йде на фураж і на хліб в небагатих країнах типу Єгипту і Туреччини. І лише близько 20% російського зерна має більш високі класи, нестача ми завжди імпортували. Тому і Росії вводити обмеження на експорт зерна в жодному разі не треба — більше якісного хліба від цього не стане.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *