Бюджет-2018: загнанному населенню приготували ще сюрпризи

Бюджет-2018: загнанному населению приготовили еще сюрпризы

Верховна Рада України прийняла найважливіший фінансовий документ країни — закон №7000 «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Про це пише Романія Горбач

Так, доходи бюджету в наступному році заплановані на рівні 913,6 млрд грн (зростання на 18,5% в порівнянні з 2017). При цьому 165,3 млрд грн (майже на 30 млрд грн більше, ніж у 2017-му) вирішили виділити на оборону і безпеку.

Дефіцит бюджету складе 81,8 млрд грн (2,4% ВВП), а державний борг — 1 999,3 млрд грн (60% ВВП проти 63% в 2017).

Також «Бюджет-2018» передбачає підвищення з 1 січня мінімальної зарплати до 3 723 гривень, прожиткового мінімуму до 1 700 гривень (з 1 липня — 1777 гривень, з 1 грудня — 1853 гривень). Зростання реального ВВП закладається на рівні 3%, індекс споживчих цін — 109%, а рівень безробіття — 9,1%.

Бюджет-2018: загнанному населению приготовили еще сюрпризы

Варто зауважити, що серед основних пріоритетів — економічне зростання, підвищення доходів населення, зміцнення обороноздатності, підтримка аграрного сектора, будівництво доріг, децентралізація, енергоефективність, а також розвиток людського капіталу.

Politeka запитала в експертів, наскільки «Бюджет-2018» відрізняється від попередніх і яка реалістичність закладених у нього розрахунків.

Борис Кушнірук, економіст:

— Бюджет, який ВР прийняла, є цілком реалістичним. Там немає чогось такого, що б не відповідало ключовим тенденціям, які ми спостерігаємо в цьому році. Адже бюджет базується на показниках інфляції, зростанні курсу долара. Ці показники у нас не є завищеними.

Та й за показниками дохідної частини він також виконується.

Державний борг майже в 2 трлн грн – це, звичайно, дуже багато, але проблема не тільки в його розмірі. Не є чимось надзвичайним. Можна назвати ряд країн, де борг значно більше. Справа в тому, що держборг є занадто дорогим в обслуговуванні. Дуже високі відсотки платимо. Близько 150 млрд грн закладаємо на наступний рік тільки на виплату відсотків.

В бюджеті не закладено підвищення мінімальної зарплати, яку пропонував президент – на рівні 4100 грн. Там заклали 3700, хоча таке підвищення не є критичним по відношенню до рівня інфляції в цьому році та очікуваної в наступному.

Президент сказав, що за підсумками двох або трьох кварталів, у залежності від економічних результатів, він пропонує уряду розглянути економічний підвищення. Так що підвищення до такого рівня можливо, хоча там є загроза, що це непрямий тиск на бізнес.

Одним з ключових пріоритетів бюджетної політики визначено підвищення доходів населення. Логічно, що доходи менш обеспеченых верств населення повинні зростати. Інша справа, що це має забезпечуватися не бюджетними витратами, а через забезпечення робочих місць. Тость формування такого типу економіки, в якій сама економіка продукту зростання доходів. Тому тут є питання. Але вони не зводяться до бюджету. Це питання загальної економічної політики держави. Можемо мати зростання ВВП, але воно пов’язане з ситуацією на зовнішніх сировинних ринках. Якщо ціни на сировину впадуть, то все впаде за ними.

Доходи людей помітно в 2018 року не зростуть. І це не так вже і погано. Адже якщо доходи зростають, а економіка не зростає такими темпами, то це говорить, що відбувається деформація, за яку доведеться розраховуватися, зокрема, зростанням цін тощо.

Віктор Суслов, екс-міністр економіки України:

— Дохідна частина – найважливіша, коли говоримо про реалістичність бюджету. Фінансовий документ, зокрема, базується на прогнозуванні зростання ВВП. 3% у наступному році — прогноз, який більш-менш реальний. Оскільки останнім часом зростають ціни на сировину. Україна, з її сировинною економікою, в цих умовах може збільшити експорт зерна, металів, руд, що в основному експортуємо на зовнішні ринки.

Інфляція стала основним макроекономічним показником. У цьому році планувалося 7% річної інфляції, але за підсумками року у нас буде десь в районі 13-14%. Як бачимо, тут помилка майже вдвічі. Уряд і НБУ вже традиційно занижують показники. Хоча для виконання бюджету це не так і погано. Інфляція і у наступному році буде відчутно перевищувати зазначену величину. Це забезпечить бюджету додаткові надходження, а громадяни, відповідно, будуть жити бідніше.

Валютний курс — також дуже важливий показник, який визначає для нас вартість імпорту. 29 грн за долар – це показник, який можна вважати реальним, якщо все було б стабільно, з забезпеченням платіжного балансу.

Не треба забувати, що Україна прийняла кілька важливих рішень, які обов’язково вплинуть на бюджет, зокрема, на зовнішнє фінансування. Мова йде про продовження на рік мораторію на продаж землі. А саме цього, запровадження в Україні ринку землі, вимагав від України МВФ. Це може вплинути на фінансування на тлі невиконання Україною низки інших зобов’язань.

Та й всі ці антикорупційні скандали будуть впливати на поведінку МВФ. Вже є відповідні заяви. Так що в наступному році Україна може втратити частину кредитів МВФ. Це позначиться на валютній стабільності, призведе до падіння курсу гривні – до більшого рівня, ніж прогнозувалося. Із зовнішніми боргами у цілому ситуація погана.

Україна за рік повинна погасити приблизно 7 млрд дол. зовнішнього боргу, не маючи таких резервів. Це також один з факторів, який може прогноз за валютним курсом дуже сильно підірвати.

Крім того, ми не прийняли рішення про скасування мораторію на експорт лісу кругляка. Це вже — мінус 600 млн євро від ЄС, і очікуваний від них транш теж не отримаємо. Є чимало пунктів невиконання Україною взятих на себе зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Все це буде впливати на ставлення Європи до нашої держави. Хоча треба розуміти — якщо влада доведе країну до дефолту, то цей бюджет — 2018 можна буде викинути.

Зауважу, що ВР ухвалила (в догоду ЄС) рішення про підвищення акцизних зборів на тютюнові та алкогольні товари. Там вже досягли максимуму. Тепер відбудеться тінізація цих сегментів і надходження в бюджет будуть навіть меншими, ніж були. Тому в цій частині доходи бюджету не будуть виконані. Очікуваного приросту акцизних зборів, 12,5 млрд грн, не отримаємо.

Все це говорить, що бюджет буде перебувати в зоні ризику його виконання.

Збільшення фінансування оборонного комплексу – складне питання. З одного боку, українська армія потребує оновлення. Але на глобальну модернізацію військово-промислового комплексу ніяких українських бюджетів не вистачить. Плюс 30 млрд грн – це нічого не значить. Завдання не вирішується. Очевидно, треба витрачати стільки, скільки можемо собі дозволити. Для України на сьогоднішній день – це 5% ВВП. Таким є наш максимум. Знаходимося на 130 місці в світі за обсягом ВВП на душу населення — в одному ряду з африканськими країнами. Тому грошей на ефективне озброєння у нас немає.

Щодо збільшення мінімальної зарплати, то тут треба сказати, що бюджет прийняли з урахуванням пропозиції уряду – 3700 грн заклали на мінімальну зарплату. Пропозиція президента не взяли до уваги, що, швидше за все, викличе різку оцінку з його боку. Але тим самим уряд нагадало президенту, що ми все-таки живемо в парламентсько-президентській республіці. Хоча вже прозвучали заяви, що пропозиції президента розглянуть наступного року, якщо будуть економічні підстави для збільшення мінімалки. Швидше за все нічого не врахують. Зарплату в 4100, що пропонував Порошенко, не приймуть.

Підвищення мінімалки до 3700 – це краще, ніж нічого не підвищувати. Однак при таки темпах інфляції це дуже мало. При цьому, депутати знайшли гроші, щоб підвищити собі зарплати, прирівнявши їх до міністерських. Це негативно сприйметься людьми.

60% населення України знаходиться в дуже скрутному становищі, через що змушені звертатися за субсидіями. Це свідчить про глибину бідності в країні. Владі потрібно було знаходити засоби для підвищення доходів малозабезпечених сімей, щоб люди переставали потребу в субсидіях. Цього не було зроблено.

В країні все більше і більше збільшується розрив між бідними і багатими. І це небезпечно для збереження стабільності в державі. Наступний рік буде роком серйозних соціальних протестів – люди будуть доведені соціальною політикою до межі.