У нас тут із Катерина Шульман вже кілька років триває перманентний спір. Катерина каже, що “нічого цього не буде”, я кажу, що тут буде одна велика ДНР від моря і до моря. Катерина каже, що якщо нас на Марш миру виходить 150 тисяч, а сталіністів до погруддя Сталіна виходить триста чоловік – то майбутнє за нами.
Показати повністю… Я кажу, що пофіг, скільки нас виходить – ми не спроможні діяти. А божевільні православні сталіністи здатні. І майбутнє за ними. Так що на ліхтарних стовпах висіти будемо ми.
Підсумок? Підсумок такий.
Радикальні християни таранять кінотеатри на начиненою порохом і бензином “буханці” і скасовують прокат кінофільм по всій країні.
СЕРБ і новороссы приходять в центр Москви на міжнародний кінофестиваль, розносять його і скасовують показ фільму про “Айдар”.
Обурені інгуші приходять на ТНТ і весь телеканал вибачається по центральному телебаченню, продюсер їде вибачатися в представництво, Батрутдінов записує ролики і кається.
Студент пише твіти про релігію – абсолютно, між іншим, нейтральні, просто з роздумами, там взагалі нічого образливого не було, його знаходять, б’ють, і знову змушують вибачатися на камеру.
Ну, про стабільну сечу на фотографіях і головного извинятеля я мовчу.
Зауважте – у всіх цих випадках зовсім відсутня держава. Примус до усунення порушень”, як і “покарання”, виходить не з боку правоохоронців та суду, не з боку монополіста на насильство, яким сильна держава і має бути – а з боку якихось агресивних згуртованих груп людей.
І це ще без урахування звичайного бандитизму, розбою і гопничества, які, відчуваючи ослаблення державного апарату насильства, вибухнули інфляційно, як на дріжджах. Щоб посеред міст днем інкасаторські машини палили з перестрілками – я вже давно такого не пам’ятаю.
Тобто, друзі мої…
Загалом, ви ВЖЕ живете не за законом, який нав’язує держава, а з якимось іншим уявленням, які нав’язують угруповання сильних озброєних чоловіків.
Ви ВЖЕ змушені підлаштовуватися під їхні правила, ну або як мінімум мати їх на увазі, і думати не про те, як не порушити закон, а про те, як не викликати агресію і не виїхати для вибачень в ліс.
Ну, що. Вітаю. Майбутнє вже настало.
Його перші паростки вже тут. Далі, звичайно, буде гірше. Ні, в Москві і вдень ще нічого, а от ночі і за МКАДом… Збережи господь ваш розум і душу виходити на болота з настанням темряви.
Виходячи з цього я б радив будувати подальші свої стратегії безпеки і виживання.
Вдалою всім п’ятниці.