Ігор Резнік — відомий злодій з ДФС і повернувся зі сміттєвого бака Володимир Скоробагач

Відроджений депутат Харківської міськради Володимир Скоробагач виявився партнером «корупційного бізнесу» відомого злодія з ДФС — Ігоря Резника. Саме Резник В. М. — касир Хомута по контрабанді, який є навіть не сином куховарки… Корупціонер з ГФС України (ДФС) за освітою медсестра з Харкова.

Призначення на посаду в. о. директора Департаменту боротьби з митними правопорушеннями Державної фіскальної служби України Ігоря Рєзніка викликає ряд питань і вимагає втручання правоохоронних органів.

«В роботу Ігор Резнік включився наполегливо, навіть не чекаючи затвердження керівництвом ГФС України положення про Департамент, його структурних підрозділах і посадових інструкцій. Фактично Департаменту на сьогодні не існує, а керівник і призначені їм підлеглі є і навіть імітують якусь діяльність. Ось тільки, враховуючи законодавство, всі їх дії є нелегітимними», — пише у своєму блозі на Цензор.НЕМАЄ депутат від «Народного фронту» Ігор Лапін.

За словами народного депутата, низку запитань викликає і сама біографія Віктора Різника, оскільки живе він дуже нескромно, а деякі факти вказують на його зв’язки з депутатом Харківської міськради Володимиром Скоробагачом, який був спонсором харківської терористичної організації Оплот. Докладніше про те, хто такий Володимир Скоробагач ми писали в матеріалі Володимир Скоробагач — харківський м’ясник Партії Регіонів, відроджений з сміттєвого бака.

«Новопризначений керівник є одним з найбагатших керівників департаментів у структурі ГФС — їздить на автомобілі Range Rover, вартістю понад 4 млн. грн. і живе в елітній квартирі по вул. Драгомирова (Новопечерські липки) вартістю понад 10 млн. гривень. При цьому є ряд фактів, що вказують на його зв’язки з депутатом Харківської міської ради Володимиром Скоробагачом. Останній відомий як один із спонсорів проросійської організації харківських «титушек» «Оплот». І є інформація, що саме пан Скоробагач рекомендував Ігоря Рєзніка на цю посаду», — пише Ігор Лапін.

Ігор Рєзник і його друг-сепаратист Володимир Скоробагач
Володимир Скоробагач
Скоробагач Володимир
«При цьому Володимир Скоробагач має прямий інтерес ставити своїх людей в ГФС. На сьогоднішній день він є одним з найбільших імпортерів м’яса на територію України. Якщо проаналізувати документи, то є підстави стверджувати, що м’ясо він ввозить зі значним заниженням митної вартості товару та порушеннями митних правил. Не виключено, що частина зароблених коштів йде на фінансування того ж «Оплоту». Дивна ситуація, коли патріоти пішли на передову і борються з ворогом, а «щури» в тилу заробляють цього ворогові на зброю», — пише нардеп.

Лапін також підкреслює, що після того, як Ігор Резнік прийшов до ГФС боротися з контрабандою, спостерігаються процеси, які ніяк не свідчать про успішну роботу в цій області.

«Так, протягом перших двох декад березня 2016 року суттєво зросла кількість оформлення товарів підприємствами, зовнішньоекономічні операції яких мають ознаки недостовірного декларування ваги брутто і нетто товарів, використання товарів прикриття, а також заниження митної вартості товарів. Частина підприємств здійснюють митне оформлення товарів поза зоною діяльності митниці акредитації.
Головним чином, такі підприємства здійснюють митне оформлення взуття, одягу, текстильних та побутових товарів, автозапчастин та ін. Київський, Київської міської, Запорізької, Харківської і Сумської митницях.

Мабуть, що відео з камер спостереження в ресторанах і кафе, що знаходяться в районі Львівської площі, були б цікаві працівникам правоохоронних органів щодо діяльності зазначених вище підприємств. Є інформація, що саме під час таких неформальних зустрічей він дає дозвіл на «роботу» підприємства та визначає плату за кожен оформлений контейнер, транспортний засіб з імпортними товарами з недоплатою податків і зборів до бюджету України. Тому викликають подив принципи відбору і сумніви щодо законності призначення на посаду пана Ігоря Рєзніка та його «команди» Мороза Р. С., Дзеника А. В., Павловича О. В., Боровника В. М. на посади наказами ГФС від 13.01.2016 №25-о, від 02.03.2016 №701-о та від 23.02.2016 №624-про до Департаменту протидії митним правопорушенням, який є правонаступником Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням», — уклав депутат.

Ігор Рєзник і компанія

Останнім часом, чи не щотижня ми спостерігаємо в ЗМІ подібні викриття у хабарництві тих чи інших працівників митниці. Примітно, що в багатьох випадках нечистими на руку співробітники підрозділів по протидії контрабанді та порушенням митних правил, що не є чимось дивним для осіб, посвячених у внутрішні процеси, що відбуваються в ДФС.

На початку ц. р. керівництвом ДФС групі осіб, на чолі з громадським помічником народного депутата Ст. Хомутинника Володимиром Скоробогачем, за певну плату буквально був зданий в оренду департамент боротьби з контрабандою митниці. Термін та умови договору концесії, як і розмір щомісячних відкатів конценденту, нам достеменно не відомий, але з лютого ц. р. пан Скоробогач, відомий у харківських бізнес-колах контрабандист м’яса і фінансовий ділок податкових ям, отримав абсолютний і повний контроль за діяльністю як департаменту у столиці, так і підрозділів по боротьбі з контрабандою на місцях, тобто в митницях.

Коло концесіонерів, як виявилося, був дуже невеликий – всього троє бариг: крім Скоробогача і кримського татарина, колишнього заступника міського голови р. Саки (АР Крим) пана «К.» (далі Османович), також вже багато років успішно паразитує на українській митниці, у знову створену ОЗУ увійшов Ігор Резнік.

За досягнутою домовленістю, прибуток після вирахування поточних витрат повинна ділитися порівну між концесіонерами.

Мозковим центром сіей синергії і її основною рушійною силою є Скоробогач, колишній активіст «Партії Регіонів», депутат Харківської міськради, комерційний директор ТОВ «Интеропт-преміум». Він відомий, як близька зв’язок Допи і Гепи, а також один з основних фінансистів харківського анти-майдану, «Оплоту» і УПЦ МП, якій відзначений нагородами неодноразово.

З Допою Скоробогача ще з 1996 року пов’язував спільний бізнес з імпорту курячих стегенець і тропічних фруктів через «спеціальні режими інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку». Простими словами, імпортований товар Допи надходив в порти України Чорного (Феодосія, Євпаторія) і Азовського (Маріуполь) морів з оформленням у СЕЗ «Порт Азов» та СЕЗ «Донецьк» контрабандними схемами, за які відповідав Скоробогач. Однак бізнесова і політична кар’єри Скоробогача стрімко злетіли з моменту роботи в компанії «Інюрполіс» дочки Степана Гавриша, одним з клієнтів якого є Юра Єнакіївський.

Після Майдану Минсдох (пізніше ДФС) з легкої руки керівництва країни віддається в оперативне управління Хомутинніку. Останній, керуючись тим обставиною, що Скоробогач спокутував провину перед Батьківщиною, пройшовши сміттєву люстрацію, призначає його смотрящим за відомством. І дійсно, в грудні 2014 року після завершення сесії Харківської міської ради Скоробогача зловили місцеві патріотично налаштовані активісти, облили зеленкою і кинули в контейнер, наполовину наповнений сміттям. Поступово він формує підрозділи ДФС з відданих людей з числа перебіжчиків, зрадників, безпринципних і безжальних хижаків, завдяки чому збирає винагороду з податкової і митниці. Після видавлювання з митниці мабуть неузгоджено туди потрапили Анатолія Макаренка, а потім і Костянтина Лікарчука, в ній остаточно відроджуються злочинні схеми Калетника і буйно розквітає корупція.

У нашому синдикаті Скоробогач проштовхує питання через керівництво ДФС, т. к. Насиров беззаперечно підписує будь-які необхідні папери, пов’язані з діями ОЗУ.

Другого по значущості концесіонера варто виділити Османовича. Даний суб’єкт цікавий тим, що вміло присмоктується до митниці при всіх владах і вхожий у високі кабінети відомства, хоч би хто в них сидів. У минулому власник мережі заправок і різної нерухомості в Криму, а також заробляючи на контрабанді через порти півострова, після його анексії Османович втрачає практично все і відчуває певні фінансові труднощі. Однак певні зв’язки у владних колах і дружба з депутатом від БПП Олександром Грановським, залишають йому широкі можливості. Османович відповідає за зв’язок з правлячої фракцією в парламенті і, що більш важливо, з правоохоронними органами, особливо з СБУ.

Стосовно Рєзніка можемо сказати, що за освітою ця особистість є медпрацівник з дипломом про середню освіту, у графі «спеціальність» якого вказано – «медсестра». Нам невідомо як довго після медучилища Ігор носив горщики і аналізи з какашками, але вдало «вийшовши заміж» за дочку керівника райадміністрації центрального району р. Харкова (вона ж — суддя одного з районних судів міста), наш герой мав стрімке кар’єрне зростання у харківській митниці до посади заступника по контрабанді.

Службові обов’язки Рєзніка в період перебування на різних посадах в митниці р. Харкова не змінювалися, були одноманітні і прості як світ: Ігор виконував роль сейфа для зберігання митного «общака». Керівництво органу спала ночами спокійно, не турбуючись про бабло, яке зберігалося в будинку, де живе суддя, адже отримати санкцію на обшук такого приміщення можна було виключно з дозволу Верховної Ради.

Робочий день Рєзніка починався після десятої години ранку, як правило в СПА-салоні або тренажерному залі, потім плавно перетікав в обід у власному ресторані (володів частиною третьою) в центрі міста. Після обіду доводилося з’являтися в митниці, підписувати вже підготовлені документи в рядку, куди вказують пальцем їх виробники, ну а далі – відпочинок від трудів праведних в компанії друзів і однодумців: кабаки, сауни, бляді та інша атрибутика.

Із зазначеного кола крім вже названого Скоробогача виділимо Олександра Черепинсько, Олександра Чудана, Олександра Булуя, Євгенія Жиліна. Так, того самого Жиліна, нині убієнного колишнього керівника харківської «Оплоту».

Цікава також фігура Черепинсько (кум Різуна). Через його підприємство ТОВ «Галаксі плюс» (код 34390474) в Україну для анти-майдану ввозилися газові пістолети, світло-шумові гранати, бронежилети, каски. Контрабандними схемами працював також через підприємства Жиліна: ТОВ «Бутрос Трейд» (код37687271), ТОВ «Укрінвест 3000» (код 35971841), ТОВ «Аморе» (код 38643261). Вся компашка часто фіксувалася в будівлі російського «ВТБ Банку» по вул. Пушкінській, 33.

Отже, в лютому місяці концендент видає накази про призначення Резника виконуючим обов’язки директора департаменту, а трохи пізніше про «реформування» самого департаменту.

$ 40 млн. від контрабанди сигарет: схема «розпилу» за участю чиновників і депутатів

Травневі свята 2016 року в Україні ознаменувався гучним, проте таким доглядом Геннадія Москаля з посади голови Закарпатської обласної державної адміністрації. У листі, який Москаль написав на ім’я прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, пролунали різкі звинувачення в тому, що «центральні структури не лише не допомагають, а навпаки — намагаються відновити тіньові схеми і сприяють процвітанню контрабанди».

Зокрема, Геннадій Москаль заявив про масштабне «кришуванні» контрабанди цигарок через територію України. Конфлікт вдалося вирішити з допомогою Президента Петра Порошенка, який умовив Москаля залишитися на посаді губернатора Закарпаття. Однак, як показало журналістське розслідування, це зовсім не означає, що контрабандні потоки, в тому числі і через Закарпатську область, будуть зупинені.

Геннадій Москаль у своєму листі описав основні схеми потрапляння контрабандних сигарет на територію України і те, яким чином вони далі перенаправляються в Європейський союз. Практично всі названі ним факти знаходять своє підтвердження.

Як вдалося з’ясувати в ході журналістського розслідування, основні потоки нелегальних сигарет потрапляють в Україну з Гродненської тютюнової фабрики «Неман», тютюнової фабрики «Хамадей», яка знаходиться в так званій «ДНР», а також з ліцензованих складів Прибалтики.

Фабрика «Хамадей» давно «славиться» контрабандною діяльністю. Вперше контрафактне виробництво сигарет там «накрили» ще в 2005 році, про що йдеться на офіційному сайті СБУ. Потім «Хамадей» «трясли» в 2009 році, коли була виявлена контрафактна продукція, «прикрашена» підробленими акцизними марками. У листопаді 2014 року в Полтавській і Вінницькій областях були затримані два вантажні автомобілі, в яких виявлені підроблені сигарети відомих міжнародних брендів на 16,5 млн грн. Генеральна прокуратура України встановила, що дані цигарки були зроблені на тютюнової фабрики «Хамадей» в Донецьку. Найбільш гучний скандал, пов’язаних з донецьким підприємством, стосувався великої партії підроблених сигарет «Мальборо» та «LM». У конфлікт втрутилася міжнародна компанія «Філіп Морріс», яка офіційно заявила, що не укладала контракт з фабрикою «Хамадей».

Однак незважаючи на гучні конфлікти, донецьке підприємство і на сьогоднішній момент залишається лідером з постачання нелегальних тютюнових виробів через територію України в ЄС. Причому зараз її діяльність є незаконною подвійно, оскільки з початку 2015 року проти фабрики введені санкції, пов’язані з боротьбою з нелегальним виробництвом, продажем та контрабандою сигарет на територіях, що перебувають під контролем бойовиків «ДНР» і «ЛНР».

Білоруська тютюнова фабрика «Неман» також неодноразово фігурувало в новинах у зв’язку з контрабандою сигарет. У 2012 році видання «Україна кримінальна» писало: «Контрабандні білоруські цигарки хлинули через кордон України у Волинській, Рівненській та Вінницькій областях. А торгівля ними поширилася вже і до Дніпропетровщини. Характерно, що новий кримінальний бізнес практично монополізував один виробник — АТ «Гродненська тютюнова фабрика «Неман» (державна) і українські подільники білорусів».

Геннадій Москаль у своєму листі зазначає, що «зараз у Києві та Київській області накопичилося близько двохсот вантажних автомобілів, завантажених сигаретами виробництва Гродненської тютюнової фабрики, тютюнових підприємств Молдови, Об’єднаних Арабських Еміратів та Російської Федерації. Частина товару — це сигарети під торговою маркою «Хамадей», вироблених на тимчасово окупованій території Донецької області, а також в окупованій Автономній Республіці Крим». Інформоване джерело, знайоме з ситуацією, яка відбувається на нелегальному ринку тютюнових виробів, підтверджує інформацію про те, що зараз на території України йде «накопичення товару» для 200 фур. При цьому стали відомі деякі деталі тіньової схеми, яка дає зрозуміти про масштаби коштів, які отримуються за рахунок контрабанди сигарет.

Так, на вході в Україну вартість одного короба сигарет становить 60 дол. У фуру завантажують від 1400 до 2500 коробів (середній показник – 2000 коробів). Тобто сума заробітку на одному вантажному автомобілі – від 80 000 дол. до 150 000 дол. При цьому на виході з України в країни Європейського союзу, вартість одного короба зростає до 90 дол., а це від 130 000 дол. до 220 000 дол. заробітку на одній фурі. Проста математика показує, що за потрапляння в Україну 200 фур з нелегальними тютюновими виробами, «потрібні люди» заробили 24 млн. дол. При цьому за вихід в зону ЄС ця сума зросте до 36 млн. дол.

Важливо вказати на те, що основними митницями по перенаправленню нелегальних сигарет є Закарпатська та Волинська. При цьому менші партії також перекидаються через Одеську, Чернівецьку та Львівську області. І тут в тіньовій схемі велику роль відіграють особистості, яких поставили на названі митниці. Про деяких з них, до речі, вже ходять легенди.

Нагорі ланцюжка розташувався голова Державної фіскальної служби України Роман Насиров. Про нього говорилося багато в контексті некомпетентності і порушення закону в цілому. Його попередник Костянтин Лікарчук регулярно «видає» тонни компромату на нього: тут і незадекларована нерухомість, і приховування бізнесу дружини, та інші незаконні «штучки».

Сам Насиров до призначення в ГФС не мав необхідного досвіду роботи, що може свідчити про те, що він поставлений на посаду з певною метою – курирувати потоки. Чого варта тільки його конфуз на конференції, коли на питання про величину прибуткового податку в Україні він не зміг дати відповідь.

Головний «успіх» Романа Насирова в контрабандному справі – розстав на ключові митниці своїх людей. Зокрема, Волинську митницю, одну з головних контрабандних воріт, виконуючим обов’язки поставлений Олександр Шавлак – людина Насирова та Юрія Шеремета — начальника головного управління внутрішньою безпекою ГФС, який теж має частку від контрабанди. На кордон з Європою він потрапив не просто так. Справа в тому, що раніше Шавлак очолював Чернігівську митницю, на якій успішно організував захід сигарет з боку Білорусі та Росії. Тепер він відправлений на Волинь – тобто по суті отримав підвищення. На Закарпатську митницю, за заявою Геннадія Москаля, заступником начальника буде призначений Андрій Кримський, який довго працював помічником нардепа Валерія Пацкана. Відомо, що у Москаля є конфлікт з Пацканом ще з місцевих виборів 2015 року.

Можливо, саме це послужило причиною незгоди з кандидатурою Кримського. Але диму без вогню не буває, тому ймовірність того, що на Закарпатську митницю «просувають» свою людину для курирування контрабанди сигарет – дуже велика. Хоча варто зазначити, що і зараз на Закарпатті не все так солодко, як описує Москаль. Справа в тому, що з кінця квітня 2016 року нинішній глава митниці Закарпаття перебуває на лікарняному, і виконуючим обов’язки призначений Олександр Гребьонкін. Він є уродженцем Донецька, довгий час працював в органах внутрішніх справ. За наявною інформацією, Гребьонкін підтримує близькі стосунки з колишнім главою Міндоходів Олександром Клименко та іншими представниками колишньої влади. Зокрема, в часи Майдану, Гребьонкін нібито забезпечував вивезення грошових цінностей, знищення документації та баз даних, які могли б послужити доказами злочинів чиновників-втікачів.

На Одеську митницю в квітні 2016 року був призначений Олександр Моргун в якості заступника начальника. Керівник митниці Юлія Марушевська заявляла, що Моргун – «одинозный митник Януковича» і поставлений в Одесу, щоб контролювати «потрібні потоки». І так по багатьом митниць, через які контрабанда може «спокійно» потрапляти в ЄС.

Крім того, відомо також, що куратори тіньового обігу тютюнових виробів використовують для «пересилки» товару і недемаркированные ділянки державного кордону на території Волинської, Рівненської, Житомирської, Чернігівської, Сумської та Харківської областей.

Простіше кажучи – товар перевозять, а в деяких випадках і переносять через ліс. В ході журналістського розслідування також стало відомо, яким чином товар з зазначених вище фабрик і складів потрапляє на територію України. Зокрема, їх везуть через пункти пропуску «Гоптівка» Харківської області та «Бачівськ» у Сумській. У Росії товар відправляється на «експорт» на харківський або сумській склади, при цьому частина йде транзитом на адресу неіснуючих фірм у Європі. Крім того, широке поле для діяльності контрабандистів відкрилося в так званих «ДНР» і «ЛНР». Через них сигарети переправляються, як кажуть: «Без шуму і пилу».

В Україну сигарети завозяться під виглядом інших товарів, вартість яких є відносно недорогий, а потрібні люди на митниці забезпечують вільний пропуск таких фур. Апогеєм розслідування став вихід на конкретні прізвища людей з вищих ешелонів влади, які «кришують» нелегальний тютюновий бізнес. Зокрема, за наявною інформацією, це народний депутат від БПП Олександр Грановський, чиє ім’я останнім часом стало з’являтися безліч скандалів, а також молоде дарування від Партії регіонів, а тепер лідер депутатської групи «Відродження» Віталій Хомутинник.

Саме вони на пару з головою ГФС Романом Насировым отримують близько 50% заробітку від нелегального обігу сигарет. Причому, якщо Хомутиннік робить це прямо, то Грановський, як досвідчений бізнесмен, «плутає сліди» і включає в схему своїх партнерів — Сеара Куршутова та Олександра Черепинсько. Черепинський тісно пов’язаний з Ігорем Резніком. Сам Різник був призначений в кінці березня 2016 року по протекції харківського депутата і соратника Віталія Хомутинника — Володимира Скоробогача. Власне, на цьому вузьке коло головних вигодонабувачів від контрабанди цигарок через Україну і замикається. Відзначимо, що всі одіозні призначення на митниці були скоєні відносно недавній час, і що найголовніше – після Революції гідності. Так може Геннадій Москаль правий в тому, що призначення Володимира Гройсмана прем’єр-міністром за рахунок голосів групи «Відродження» відбулося не випадково?

politica-ua.com