Як «завалити» Антикорупційний суд: план президента

Всі хитрощі скандального законопроекту.

Окремі автори були представлені в якості експертів ОБСЄ, але сама організація вже відхрестилася від участі в розробці законопроекту.

У вівторок, 26 грудня, майже «під ялинку» на сайті Верховної Ради нарешті з’явився президентський законопроект № 7440 про Антикорупційне суді. Оскільки парламент — на новорічних канікулах і збереться тільки через три тижні, у всіх зацікавлених сторін є можливість розібратися і подискутувати, що напрацювали на Банковій учасники експертної групи. До її складу увійшли засновник Фонду інновацій і розвитку Георгій Вашадзе, вчений Анатолій Заєць, директор Фонду інновацій та розвитку Роман Яковлєв і суддя Вищого спеціалізованого суду Валентин Сердюк, а також заступник глави Адміністрації президента Олексій Філатов. При цьому Сердюк і Заєць були представлені в якості експертів ОБСЄ, але сама організація вже відхрестилася від участі в розробці законопроекту.

«В основі закону лежать рекомендації Венеціанської комісії і ОБСЄ, — уточнює Вашадзе. — Крім того, свої побажання висловили експерти і громадські організації. Ми зібрали воєдино всі ці рекомендації і написали остаточний варіант законопроекту. Зауважу: ми створили базовий законопроект, який буде розглядатися і в першому, і в другому читанні. В нього можуть внести багато змін». А міняти проект, схоже, доведеться кардинально.

Прийняття закону про антикорупційне суді було одним з вимог мітингувальників під Радою на чолі з Михайлом Саакашвілі, але очевидно, що на президента не подіяли вимоги вулиці, а категорична позиція західних партнерів. Створення спеціалізованого суду для корупціонерів є одним з основних вимог Міжнародного валютного фонду, співпраця з яким зараз зайшло в глухий кут. Раніше у президента всіляко противилися створенню нової установи, аргументуючи це тим, що в цивілізованих країнах обходяться без антикорупційних судів, натомість пропонуючи створити антикорупційні палати при існуючих судах. Втім, спільними зусиллями Порошенко все ж вдалося «вламати». Причому президент спочатку запропонував парламентським фракціям виробити компромісний законопроект, який би він потім вніс до зали, але через пасивність депутатів взяв цю «ношу» на себе. Депутати зі свого боку хіба що змогли на останньому тижні перед новорічними канікулами, та й то не з першої спроби, відкликати раніше зареєстрований групою нардепів-антикорупціонерів депутатський законопроект по цій же темі, щоб відкрити шлях президентський ініціативи.

За логікою багатьох прихильників створення Антикорупційного суду ідея полягала в тому, щоб в ньому розглядалися справи, що підслідні Національному антикорупційному бюро, компетенція якого чітко визначена. Голова бюро Артем Ситник неодноразово скаржився, що всі труди його відомства по викриттю топ-чиновників марні, тому що звичайні суди просто не здатні винести адекватні вироки і справи розвалюються. А знову створюваний суд не буде частиною старої системи і буде формуватися з нуля за участю західних організацій. Необхідні ж запобіжники його незалежності можна ввести на етапі прийняття законопроекту.

Звичайно, у Порошенка просто так не могли створити документ, який би влаштовував апологетів створення Антикорупційного суду, — так і вийшло. Там використовували «хитру» схему: авторський колектив документа вписали згаданих вище експертів і вчених, деякі з яких брали участь у розробці закону про НАБУ. Тому зараз, коли активісти антикорупційного руху виникають численні претензії до тексту проекту, на Банковій кивають у бік поважаних розробників.

Так що саме пропонується в новому законопроекті і які саме норми вже викликали обурення активістів-антикорупціонерів і громадських організацій?

По-перше, законопроект передбачає, що Антикорупційний суд буде розглядати справи не тільки Національного антикорупційного бюро, але і інших силових органів. Це, на думку критиків документа, може призвести до надмірної завантаження судна та блокування його роботи.

По-друге, деякі підслідні НАБУ напрямки суд розглядати не зможе, в той же час на нього буде покладено розгляд, здавалося б, «непрофільних» справ — зокрема, за оборотом наркотиків.

По-третє, Громадська рада міжнародних експертів, яка буде оцінювати кандидатів у судді, не буде мати права вето на кандидатури. Остаточне слово залишається за Вищою кваліфікаційною комісією суддів, яку важко назвати незалежним органом.

По-четверте, суворе дотримання захмарних критеріїв, що висуваються до майбутнім суддям, призведе до того, що таких людей просто не вдасться знайти і в Антикорупційному суді просто не буде кому працювати.

По-п’яте, залишаються лазівки, коли справи, підсудні Антикорупційного суду, зможуть розглядатися в інших судах.

І це далеко не всі претензії …

Конституцією України передбачено, що в Україні, згідно із законом, можуть діяти вищі спеціалізовані суди (стаття 125). Закон України «Про судоустрій і статус суддів» закріпив, що в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої та апеляційної інстанцій з розгляду окремих категорій справ. Вищими спеціалізованими судами є Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суду (стаття 31). При цьому рішення більшості питань, пов’язаних з діяльністю Вищого антикорупційного суду Закон України «Про судоустрій і статус суддів» відносить до врегулювання окремим законом.

Що буде розглядати суд Антикорупційний
Згідно з підготовленим на Банковій проекту, Антикорупційний суд складатиметься з суду першої інстанції і апеляційної палати. І розглядати він буде не тільки справи, підзвітні НАБУ, але і, наприклад, Нацполиции, Державного бюро розслідувань та іншим органам. Розробники проекту пояснюють це тим, що положення КПК, яка визначає підслідність НАБУ, охоплює не всі корупційні злочини і стосується дуже обмеженої категорії корупціонерів. Це нібито дозволить Антикорупційного ознак спеціального (спеціалізованого) суду, створення яких заборонено Конституцією. Також автори проекту стурбовані тим, що зациклення суду на НАБУ може перетворити суд на «кишеньковий».

На Банковій визнають, що йдуть у цьому сенсі в розріз з висновками Венеціанської комісії, проте відзначають, що та ж комісія підтримала розгляд Антикорупційним судом пов’язаних злочинів, таких як зловживання владою або офіційним статусом, незаконне збагачення та відмивання грошей. Так, наприклад, до підсудності суду пропонується відносити справи, пов’язані з обігом наркотиків і зброї, зате суд не буде займатися підслідним НАБУ декларуванням недостовірної інформації про стан держслужбовців. До того ж, Антикорупційний суд, за задумом, має ще і здійснювати нагляд за додержанням законів при досудовому розслідуванні (через інститут слідчих суддів) і розглядати всі клопотання про застосування заходів у справах, віднесених до його підслідності. Небезпека такої ситуації полягає в тому, що новий суд може бути просто завалений справами з різних силових інститутів і різноманітної «текучкою», і його робота буде паралізована. Щоб зовсім вже не розпорошувати увагу суду, автори проекту пропонують встановити, що йому будуть підсудні корупційні та пов’язані з корупцією злочину, якщо розмір предмета злочину або заподіяної їм шкоди у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму у момент скоєння злочину.

При цьому депутат від БПП Мустафа Найєм зазначає, що законопроект прописаний таким чином, що теоретично справи, заради яких і створюється Антикорупційний суд, можуть розглядатися не тільки їм. Допускається, що такі винятки становитимуть виробництва щодо корупційних злочинів, вчинених суддями та працівниками Антикорупційного суду, і випадки, коли в результаті відводів, заявлених суддям, неможливо утворити склад суду. У такому разі розгляд кримінального провадження по першій інстанції буде покладено на апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на Київ. Ніякі регіональні філіали Антикорупційного суду не передбачено. До речі, дисциплінарне провадження стосовно суддів Антикорупційного суду до їх можливого звільнення буде здійснюватися в загальному порядку, тобто Вищою радою правосуддя, що можна розцінити як один з елементів тиску на незалежних суддів.

А судді хто?

Враховуючи особливий статус суду, критерії його суддям висуваються більш жорсткі, ніж прописані в Конституції на посаду звичайного судді. Суддя новостворюваного органу повинен:

  • бути не молодше 35 років;
  • мати стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років або вчений ступінь у галузі права та стаж наукової роботи у сфері права не менше семи років, досвід професійної діяльності адвоката щонайменше сім років, або загальний стаж (досвід) такої роботи не менше семи років;

мати значний практичний досвід професійної міжнародної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією і володіти прогресивними світовими практиками у цьому напрямку.
На Банковій останній пункт не вважають перешкодою для формування суду, оскільки «багато українців зараз працюють в апараті Європейського суду з прав людини або GRECO (міжнародна організація Група держав по боротьбі з корупцією)». Ці фахівці нібито повинні бути зацікавлені в роботі в новому суді і подаватися на конкурс.

При цьому законопроектом пропонується закріпити неможливість призначення суддями Антикорупційного суду осіб, які:

  • протягом останніх 10 років працювали в правоохоронних органах;
  • були депутатами всіх рівнів;
  • протягом п’яти років входили у склад керівних органів політичної партії, або були пов’язані з політичними партіями трудовими чи договірними відносинами;
  • входили до складу комісії з питань державних закупівель або до складу тендерних комітетів;
  • були притягнуті до відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Кількість суддів Антикорупційного суду повинна визначити Державна судова адміністрація протягом місяця з дня вступу закону в силу. За словами одного з розробників законопроекту Григорія Вашадзе, повний склад Антикорупційного суду (перша інстанція і апеляційна палата) складе 40 суддів. Знайти за рік, що виділяється на створення суду після вступу закону в силу, стільки таких суперпрофі-«марсіан» з відповідним досвідом не представляється можливим. Особливо якщо врахувати, що законопроект не передбачає для них особливих преференцій порівняно з іншими суддями, крім додаткових гарантій безпеки. Однак судді Антикорупційного суду повинні бути готові до постійного моніторингу чесноти, в тому числі, регулярному психофізіологічним дослідженням із застосуванням поліграфа. А щоб суд зміг почати роботу, потрібно вибрати дві третини суддів першої інстанції і половину суддів по апеляції.

 

Як обиратися

Одна з основних причин невдоволення критиків законопроекту полягає в прописаної процедури обрання суддів. Президент пропонує передбачити у законопроекті створення Громадської ради міжнародних експертів, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання і протидії корупції (не більше семи членів). Він і буде займатися оцінюванням кандидатів в новий суд. Але з одним великим «але» — ця рада буде працювати при Вищій кваліфікаційній комісії суддів, а також якщо рада «завалить» кандидата з-за невідповідності критеріям доброчесності, цей висновок може скасувати ВККС не менше 11 голосів (2/3 від загального складу) і підтвердити здатність такого судді, здійснювати правосуддя в Антикорупційному суді.

Нардепу з «Самодопомоги» Сергію Соболєву це нагадує трюк при підборі суддів Верховного суду, коли Громадська рада чесноти допустили аналізувати кандидатів у судді, але проігнорували більшість його викриттів: «Тепер Петро Порошенко пропонує повторити трюк при формуванні антикорупційного суду. Це погана ідея, яку ми повинні відкинути в парламенті. Право підбору кандидатів в Антикорупційний суду слід безпосередньо делегувати представникам Євросоюзу і США. Ми залучили їх при підборі директора Антикорупційного бюро та Антикорупційного прокурора і це добре спрацювало. Представників європейського та американського правосуддя було неможливо ні підкупити, ні задурити».

Цією нормою також незадоволені громадської антикорупційної організації Transparency International, бо Венеціанська комісія рекомендувала надати міжнародним організаціям і донорам вирішальну роль у процесі добору суддів. Враховуючи велику кількість претензій до законопроекту, в Transparency International закликали Порошенко його відкликати.

Звичайно, можна не сумніватися, що ще на етапі обговорення вкинутий Адміністрацією президента резонансний законопроект буде істотно змінений. Деякі ж найбільш суперечливі новели могли бути внесені, щоб потім «під впливом громадськості» від них показово і «демократично» відмовитися. Але навіть якщо створення Антикорупційного суду піде ідеального варіанту з урахуванням всіх попередніх недоліків і вже навесні необхідна законодавча база буде прийнята парламентом, фактично запрацює він не раніше 2019-го року. І, швидше за все, вже після президентських виборів.