Ми – колонія США

Євген Федоров. Ми – колонія США

Депутат Е. Федоров розповів про боротьбу з «економічної окупацією»

 

Восени депутат від «Єдиної Росії» Євген Федоров виступив з ініціативами, спрямованими, за його словами, на повернення Росії «економічного суверенітету».

Експерти і політики сприйняли пропозиції депутата неоднозначно. Наприклад, Федоров пропонує заборонити уряду купувати валюту, хоча такого положення речей немає ні в одній великій країні світу.

В інтерв’ю «Стрічці.ру» депутат розповів про «данини», яку платить Росія США, про спосіб підвищити рівень життя росіян в 24 рази, а також про те, як його викликали «на килим» в американське посольство.

В даний час законопроекти, запропоновані Федоровим, знаходяться на розгляді в Державній Думі. Перший законопроект, внесений депутатом, передбачає зміну принципів емісії (випуску) рубля.

Федоров пропонує забрати повноваження щодо встановлення ставки рефінансування Банку Росії і передати їх уряду. На його думку, таким чином можна буде встановити ставку на прийнятному рівні – 1%. Кінцева ставка за кредитами для промисловості, за його підрахунками, повинна впасти до 5% в рік. «Ми повинні змусити російський ЦБ працювати так само, як європейський і американський», – говорить депутат.

Зараз ставка тримається на рівні 8,5%. Депутат зазначає, що кредити за низькими ставками повинні видаватися резидентам Росії. Рішення про кредити потрібно приймати на підставі оцінок російських рейтингових агентств, а не іноземних (Moody’s, Fitch), думка яких враховується зараз.

Крім того, Федоров вніс у законопроект про бюджет поправки, що передбачають заборону на купівлю іноземної валюти за рахунок бюджетних коштів. На його думку, державні резерви не повинні зберігатися в доларах і євро.

Замість цього їх потрібно розміщувати на рахунках російських банків, щоб підтримати вітчизняну економіку, в тому числі за рахунок розвитку пільгового кредитування.

 

Механізми експлуатації

 

«Стрічка.ру»: – Прокоментуйте, будь ласка, дві цифри, про які ви говорите. Перша: Росія платить США «данину» в мільярд доларів в день. Друга: з наступного року РФ буде витрачати на купівлю іноземної валюти трильйон рублів на рік. Звідки взялися такі дані?

Євген Федоров: – Те, що ми платимо данину, встановлено з 1991 року. Це політичне встановлення відносно всіх держав колишнього СРСР, наприклад, те ж саме на Україні. Окрім Білорусі – там Лукашенко змінив ситуацію, і тепер у них Держбанк, на відміну від усіх наших ЦБ. Механізм шкоди ділиться на кілька частин. Перше – це власне механізм данини. Працює він таким чином: вся емісія в РФ здійснюється тільки одноканальним чином – через викуп долара і євро, рідше фунтів і ієн, на валютній біржі Центральним банком.

Відбувається наступний процес: російський експортер продав свій товар (нафта, газ, металургійну продукцію або що завгодно) і отримав за це долари. Частина грошей компанія поміняла в Росії на рублі в імпортера, який ввозить в країну якісь товари, а другу частину доларів викупив ЦП, випустивши рублі. Ці рублі компанія направила на заробітки робітникам та на підтримку бізнесу в Росії. Ось що сталося: експортер продав реальні товари, а виручені долари опинилися в російських золотовалютних резервах (ЗВР).

Там вони стерилізуються. Навіть керівництво Центрального банку, навіть Улюкаєв говорив, що велика частина ЗВРов такими не є і мають шкідливий характер. В ЗВР резервів відсотків двадцять, а інша частина – це механізм стерилізації купленої валюти. Це елемент міжнародного механізму стерилізації долара, встановлений США в багатьох країнах, не тільки в Росії. Це дозволяє американцям друкувати ті самі долари, їх викуповує Росія і знищує своїх ЗВРах.

– А як це вони там знищуються?

– Вони зберігаються в російських ЗВРах, вкладені в американські цінні папери, формально під 0,7% річних (мається на увазі прибутковість облігацій США. – Прим. «Стрічки.ру»), що у вісім разів менше інфляції. Згадайте, скільки коштувала квартира в Москві десять років тому, а скільки – зараз.

– Офіційна інфляція в США вже 15 років не перевищує навіть трьох відсотків, а часто і менше.

– Ми ж живемо в реальному світі. А офіційні цифри – це казка для дурника. Але важлива навіть не інфляція. Важливо те, що після потрапляння в ЗВРы, долар виявляється пов’язаний і розв’язати його не можна. За російським законодавством витягти його з ЗВРов ми не можемо. За рахунок різниці цих 0,7% і інфляції він тане і може це робити хоч 30 років. Але реально він «тане» років через десять, стерилізується. Те ж саме стосується України та інших країн.

Як тільки ФРС (Федеральна Резервна Система США) побачила, що долар виявився в ЗВР в Росії, Україні чи де завгодно, вона тут же випускає новий долар – це ж папірець. При цьому випускає не просто так, а для кредитування американського уряду. Потім ці гроші безпосередньо лягають на російську інфляцію і надходять в американський бюджет. На ці гроші, наприклад, спирається Обама, коли запускає трильйонну програму медичних страховок. Ось він її повністю профінансував на російські гроші.

Якщо ви підрахуєте, скільки доларів за останні 20 років Центробанк викупив, і врахуєте коефіцієнт інфляції, то у вас вийде 200-300 мільярдів доларів в рік. Трохи менше мільярда доларів в день. Але це тільки пряма данину, а є ще й інші.

Так, відсутність механізму кредитування заважає нам нарощувати промисловість, будувати об’єкти. Якщо ви підприємець в Росії, то гроші можна отримати тільки на Заході, в Росії на національному рівні ви цих грошей не отримаєте. Але ці гроші вам дадуть не тільки якщо ви такий хороший і написали бізнес-план, але і якщо ви з ними домовитеся.

Ну, наприклад, ви перейшли в іноземну юрисдикцію і берете обладнання дорожче ринку, технології берете специфічні і так далі. У Росії ви не можете побудувати підприємство в кредит, тільки якщо це ручне управління – і то тільки під десять відсотків річних. А в Європі – чотири-п’ять, це означає, що ми спочатку в неконкурентною позиції. Це бар’єр, а не складність в інвестиціях.

До прямої данини додайте бюджетну данину, яка почне складатися з наступного року, це близько 240 мільярдів доларів в рік. Це параметри, закладені в бюджет, який ми зараз приймаємо, я ось зараз прийшов з Комітету по бюджету.

– Ви говорите про «бюджетному правилі»?

– Абсолютно вірно. Згідно з цим правилом, держава буде вилучати близько трильйона рублів на рік замість звичайних витратних статей. Це різниця між бюджетом з «бюджетним правилом» і бюджетом без нього. Гроші будуть направлені на викуп доларів і євро. Виходить, скільки ми платимо податків країні – стільки ж ми платимо і данини. Але це тільки за цими двома пунктами, а їх кілька. Наприклад, мова йде про розміщення всього великого бізнесу в іноземній юрисдикції. Будь-яке нарощування багатих людей в Росії автоматично призводить до вивозу капіталу.

Механізм цієї данини підрахував не я – його підрахували американці. Ось цей механізм, пов’язаний з формуванням і збільшенням багатства олігархів, становить 500 мільярдів доларів в рік. Є ще продуктивність праці, яка у нас в три рази менше, ніж в Європі. Ось для цього правила коефіцієнт втрат становить три, а заборона національного механізму кредитування має коефіцієнт чотири. Якщо перемножити всі в сумі, включаючи данину, то отримаємо коефіцієнт втрат 24 – тобто ми живемо в 24 рази гірше, ніж, якщо б у нас був економічний суверенітет.

– Ну, а Китай, наприклад, зі своїми потужними міжнародними резервами – теж «стерилізує» долар? А країни ОПЕК, Саудівська Аравія, у яких великі золотовалютні резерви та резервні фонди?

– У Китаї трохи інша ситуація, там все-таки Держбанк, і у Саудівській Аравії – Держбанк. Але звернемо увагу, що КНР встановлює курс юаня на вимогу американської влади. Тобто це політична позиція, яку Китай встановлює щодо своєї валюти. До них приїжджає держсекретар США й просто вимагає це зробити. Коли до вас приїжджає представник іншої держави і вимагає, то це вже не економічне, а політичне уваги, тому що ви змушені враховувати, скільки у нього авіаносців, яку політичну вагу і так далі.

Китай в цій же системі, але в інших принципах. Це їх рішення, пов’язане з політичною позицією по відношенню до США: вони не хочуть сваритися для збереження стабільності. Але Росія відноситься до тих держав, у яких рішення приймається замість них. Коли створювали нашу політичну систему, нас не питали.

А Китай, нагадую, відбив «оксамитову революцію» і залишився суверенною. Після цього КНР, як розумний суб’єкт міжнародного права, почала відкуповуватися від найсильнішої країни – США. Ми ж навіть не можемо приймати такі рішення, за нас ці рішення приймає інша країна.

У нас є заборони на розвиток, а у Китаю – ні. Наприклад, як я вище казав, у нас заборонена національна кредитна система. Я навіть, може, і не проти, щоб ми платили данину США для спокою – головне, щоб зняли заборону на розвиток.

 

Інфляції не буде

 

– Давайте повернемося до механізму емісії рубля. У нас в країні все-таки кредитна емісія, тобто кількість рубля збільшується за рахунок того, що Банк Росії дає під відсоток кредити комерційним банкам, а останні, в свою чергу, кредитують компанії та населення. По-вашому, цей механізм, який використовують майже всі Центробанки світу, у Росії не працює?

– Він просто заборонений на законодавчому рівні. Тому що в законі про ЦП Європи і ФРС перший пункт – «підтримка національних економік». У Банку Росії цього пункту немає взагалі, у нього головний пункт – підтримка курсу рубля. Розумієте? Центральний банк Євросоюзу зобов’язаний кредитувати національну економіку, а нашому банку заборонено це робити.

– Але ж такого закону, який забороняв би кредитну емісію російського Центрального банку, не існує.

– Ні. Просто інших цілей, крім підтримки курсу рубля, банк Росії немає. Він тримає ставку до 8,5%, щоб не пустити гроші в національну кредитну систему. Хоча Путін вимагав від ЦБ зниження ставок. Але Центральний банк відверто не виконав його вказівки, тобто Центробанк здійснює саботаж вказівок Президента країни. Але це саботаж за законом.

Крім того, нашому ЦБ прямо заборонено кредитування російського уряду, а європейському і американському – дозволено. Сукупність цих правил призводить до того, що Банк Росії не працює на російську економіку. Тому Європа і США запускають механізм кредитної емісії, а ми тільки підтримуємо їх кредитну емісію.

– Так російський ЦБ ж видає банкам кредити, і останнім часом їх обсяги зростають.

– Він видає ці гроші банкам під касовий розрив. Під 8% річних. Крім того, не забувайте, що російський ЦБ вимагає застави в чотири рази більше, ніж європейський. В результаті банки видають кредити під 15% річних. Який нормальний інвестор візьме гроші під такі відсотки? Тому Банк Росії не кредитує економіку для інвестицій – тільки на поточні потреби.

– Ви пропонуєте ввести ставку на 1%. Виходить, це в сім разів нижче очікуваної інфляції. В такому випадку, брати що завгодно в кредит вигідніше, ніж збирати гроші. Це ж нонсенс. Ставка рефінансування використовується для того, щоб регулювати інфляцію, а не розганяти її.

– Так якщо ви на інфляцію кладете 200-300 мільярдів, то, природно, вона у вас не буде менше 5 відсотків. Зараз, навіть якщо ми будемо мати нульовий бюджет, ми все одно будемо витрачати на данину 300 мільярдів. Це і є фактор інфляції, який і формує її наполовину. Він є найважливішим. Якщо ви підете від стерилізації долара і євро, то ви позбудетеся і від фактору інфляції. Чому в Європі відсоток інфляції низький? Тому що вони не платять данину.

– За вашою логікою, у нас повинно бути стільки ж грошей у міжнародних резервах, скільки рублів у зверненні. Але це не так.

– Ні, це так і є. Наша грошова маса – вісім трильйонів рублів готівкою плюс 24 трильйона рублів на рахунках. ЗВР – близько 530 мільярдів доларів, вони коливаються. Виходить, що наша грошова маса забезпечена валютою на 65%. Але не варто забувати, що ці гроші накопичилися за двадцять років, коли курс долара був інший.

– Тоді вже за останні 14 років, в основному при Путіні, оскільки в 1990-е при Єльцині міжнародні резерви в Росії були мінімальні.

– А ви пам’ятаєте, як в 1998 році людям не виплачували зарплату? Це тому що ми чекали кредитів від Штатів і Міжнародного валютного фонду, для того щоб їх покласти в ЗВРы і на цю суму випустити рублі. Ми ж зарплату не в доларах платимо, а в рублях. Але ми не платили людям зарплату півроку в очікуванні міжнародних кредитів, щоб їх стерилізувати в ЗВРах і випустити рублі.

– Наскільки я розумію, тоді зарплату не платили, тому що в бюджеті грошей банально не вистачало – і тому були потрібні кредити.

– Навіщо? Надрукуйте.

– Та вони не могли просто надрукувати рублі, тому що чинний уряд з усіх сил боровся з інфляцією, «затискаючи» грошове звернення, скорочуючи кількість рублів. В результаті такої політики забезпеченість російської економіки рублями була всього 12 відсотків, історичний мінімум.

– Ні, вони не могли надрукувати рублі, тому що Центробанк їх просто посилав, по закону і по Конституції. Він говорив: «Коли мені прийдуть ваші мільярди в доларах, я вам видам рублі».

– Ви кажете, що ми не можемо витрачати валюту з міжнародних резервів, вони там «стерилізують». Але ж ЦБ при необхідності активно продає долари і євро на біржі, проводить валютні інтервенції, щоб підтримати курс рубля. Так, у 2008-2009 роках наші золотовалютні резерви значно скоротилися.

– Ні. Це правда, що ЦБ проводить інтервенції для підтримки курсу рубля. Але тоді наші ЗВР скоротилися не з-за цього. Вони скоротилися в зв’язку з тим, що Центральний банк прийняв рішення прокредитувати ВТБ для національної економіки. Перший транш склав 40 мільярдів доларів, а коли ВТБ ці гроші повернув, вони відновилися. (В ЦБ пояснювали скорочення валютних резервів в кінці 2008 року саме валютними інтервенціями. – Прим. «Стрічки.ру»)

– Але ж ВТБ отримував гроші в рублях – значить, ЦБ продавав долари?

– Ну і що? Він відправив гроші в доларах, перетворив в рублі, а потім ЦБ підтримував долар на ставкою в 31-32 рубля, яка різниця, якщо у вас залізна ставка.

– Але, коли ЦБ проводить валютні інтервенції, він же все-таки позбувається доларів?

– Я розумію, але, оскільки російська економіка, як і будь-яка, завжди нарощує грошову масу, то баланс у бік нарощування золотовалютних резервів також зберігається.

– Давайте тепер поговоримо про Резервному фонді, якому ви хочете заборонити купувати валюту. Ваша позиція в деяких моментах схожа на позицію Мінекономрозвитку…

– Більш того – схожа на позицію Путіна.

– Мінекономрозвитку пропонує не скасовувати «бюджетне правило», але дещо знизити надходження грошей в Резервний фонд, зокрема, скоротити його «антикризовий» поріг, щоб направити кошти в бюджет і звідти – в національну економіку. Однак є зовсім інша думка Мінфіну. Останній наполягає, що необхідно нарощувати резерви на випадок кризи. Наприклад, якщо ціна на нафту впаде до 60 доларів за барель, то в бюджеті почнеться брак коштів, курс рубля різко впаде – і «запасені» долари і євро знадобляться.

– По-перше, падіння цін на нафту не розраховується в таких масштабах. Відбулася світова інфляція, і по 60 доларів за барель жодна країна вже не може продавати, навіть Саудівська Аравія. Ніхто не буде торгувати собі в збиток. Зараз мінімальна вартість нафти найефективнішим країнам – десь 60 доларів.

Але ефективні країни закривають тільки половину світової потреби. З урахуванням всіх країн, які видобувають нафту, нижче 90 доларів впасти в принципі не може. І, до речі, про це йдеться в прогнозі Мінекономрозвитку, внесений в уряд, на підставі якого складається бюджет. Мінфін йде від цих цифр і каже: «Нам плювати на ваш прогноз, на реальну розстановку економічних сил, розрахунки». Він вводить волюнтаристическое бюджетне правило, а чому, чому – ніхто не знає.

(У серпні ЗМІ повідомляли, що «кризовий» прогноз Мінекономрозвитку передбачає падіння бареля нафти до 60 або 80 доларів, схожий прогноз представляла і Вища школа економіки. – Прим. «Стрічки.ру»)

– Ще один момент: світова криза, якою нас лякають, – це криза долара і євро. Ось Греція вийде з єврозони – та євро взагалі відлетить. У такій ситуації вкладати в євро – ризик ще більший, ніж нафтовий. А ось, наприклад, золото – можна. Але ми пропонуємо вкладати в національну економіку. Тоді в разі кризи у Росії з’явиться опора на власну економіку.

– Резерви потрібні для підтримки бюджету на випадок кризи. А якщо ви дали кредит бізнесу, то, як тоді ви збираєтеся отримати ці гроші, в разі необхідності?

– А навіщо вам ці кошти потрібні, самі подумайте?

– Та хоча б виплатити зарплату бюджетникам. Уряд багато на що витрачала резерви під час кризи 2008-2009 років, резерви скоротилися на сотні мільярдів доларів.

– А якщо євро впаде, то, як ви збираєтеся ці гроші отримувати? А що це нереально, що євро впаде? Може, я щось дике кажу? Європейські економісти, німецькі говорять про крах Греції. А крах Греції – це руйнування євро, це ж очевидна річ.

– Необов’язково.

– Навіть якщо євро не впаде, він може подешевшати в п’ять разів. Легко. Взагалі, вкладати під час кризи гроші в папери кризових держав – нерозумно. А якщо ми будемо на ці гроші кредитувати національну економіку, то можна передбачити (звичайно, це певна робота, щоб кошти були повернуті, у разі кризи. До того ж, кредитуючи національну економіку, ми отримаємо хоча б ті ж п’ять відсотків доходу. А на інвестиції в іноземні папери ми втрачаємо гроші.

А якщо ми говоримо про курс рубля, то не може відбутися нічого, що змінить його курс, так як у нас 65% його забезпечення. Навіть якщо всі люди прийдуть і поміняють рублі на долари, то все одно ЗВРов вистачить, щоб цю проблему вирішити.

– Як нічого не може статися з курсом рубля? Девальвація 2008 року: рубль впав майже на третину.

– Це рішення Центрального банку, нічого іншого тут немає. Воно не економічне, а політичне: збільшити доходи бюджету, підтримати якісь процеси. Рішення не було вимушеним.

– Хіба? Вважається, що падіння цін на нафту призвело до зниження пропозиції долара на Московській біржі і падіння попиту на рублі – і російська валюта почала дешевшати. Підтримка курсу рубля на докризовому рівні коштувала б Центральному банку занадто дорого, йому довелося б продати більшу частину міжнародних резервів.

– Ні, ще раз нагадую: коли у вас 100-відсоткове забезпечення в кубушці, вам нескладно все це викупити і розпродати. Не може бути такої ситуації, щоб всі рублі поміняли на долари. А на методики, пов’язані зі страхуванням, вистачає 10% ЗВРов. Страхування і 100-відсоткове забезпечення – це все-таки різні речі. Тому Улюкаєв говорив, що такі великі ЗВРы нам шкідливі.

Багато говорять, що у нас зайві ЗВРы…

– Просто це не ЗВРы, а механізм прикриття данини, хоча називаються чомусь резервами.

 

Міністерство фінансів – агенти США

 

– Ось я про це і хочу сказати. «Спрямувати кошти з Резервного фонду на підтримку економіки», «в євро і долар інвестувати небезпечно», «нам не потрібно стільки міжнародних резервів» – суперечки економістів, які зараз йдуть і в уряді в тому числі. Деякі, наприклад, навпаки, вважають облігації США надійними. Але коли ви кажете, що всі ці інструменти – спосіб стягувати данину, це пахне «теорією змови».

– Ну так треба ж говорити правду. Данина – це виплата грошей однією державою іншій з політичних міркувань. Систему, по якій ми платимо данину США, формували самі США на території Росії. «Теорія змови» передбачає якусь «незвичність». От якщо б одна країна програла іншій країні, повністю була б нею захоплена з точки зору управління і не платила данину – оце було б незвично. Для цього вони з нами і воювали 40 років, і ми програли.

– Як рухаються ініціативи? Непомітно, щоб вони «отримали хід».

– Чому? Уряд виніс альтернативну пропозицію про створення «мегарегулятора». Яке, до речі, передбачає і зміна закону про ЦП – підпорядкування його державі. Про те, що потрібно відходити від долара, Путін говорив на саміті АТЕС у Владивостоці. Просто йде нормальна політична боротьба.

Якщо ми збираємося позбавити американців 300 мільярдів доларів на рік, то вони, звичайно, будуть чинити опір. З одного боку, є Путін, частина уряду, а з іншого – вигодонабувач в особі США, який використовує всі важелі впливу, щоб такі рішення не пройшли.

– Так що ж, міністр фінансів Антон Силуанов, відомство якого є прихильником нарощування Резервного фонду, діє в інтересах США?

– Діють в інтересах Сполучених Штатів інститути, а не люди. А інститути самі створені США. Якщо ми говоримо про інститут уряду РФ, то він створений в 1990-ті роки американськими радниками. По Першому каналу нещодавно було інтерв’ю, по-моєму, колишнього міністра майна РФ, який при Єльцині всього півтора місяці пропрацював. Він прийшов у своє міністерство, а там все забито американськими радниками, він їх вигнав, а потім відразу ж Єльцин вигнав його.

– Якщо все так, як ви кажете, то чому тоді президент Росії не бореться з таким станом речей?

– Він і намагається боротися. Але і США починають діяти за допомогою інструментів та інститутів, закладених 20 років тому. Ось, наприклад, три-чотири тижні тому я написав проект закону, усложняющего усиновлення російських дітей за кордоном. За статистикою, ми відправили в Штати 100 тисяч дітей, а реально – близько півмільйона.

Законопроект я не вніс, а направив на узгодження до Міносвіти. Через тиждень мене викликало американське посольство з проханням відзвітувати, чому я таку ініціативу проявив? Зрозуміло, що ситуація контролюється, і на неофіційному рівні.

Якщо Росія не буде сплачувати данину, то й інші не захочуть, тому США будуть битися до кінця. Чому Болотна з’явилася? Тому що Путін почав намагатися вирішити ці проблеми.

– Так Болотна з’явилася в 2011 році, що сталося-то? Жодних кроків до цього зроблено не було.

– Путін пішов на вибори зі своєю програмою відновлення суверенітету Росії. США були проти цього, про що, зокрема, говорив віце-президент США Джо Байден (про те, що Байден у березні 2011 року нібито підтримав комуністів, «Комерсанту» розповідали самі комуністи. – Прим. «Стрічки.ру»).

– Я читав передвиборчі статті Путіна, але він взагалі нічого не говорив про контроль за ставкою рефінансування з боку уряду або про «данини» США.

– А хто говорив про паразитичної американській економіці? (Путін говорив про це на форумі «Селігер» стосовно великого держборгу США. – Прим. «Стрічки.ру»). Якщо він щось в передвиборній програмі і не говорив, то тому, що не хоче загострювати відносини з США. Вони ж можуть і не тільки мені зателефонувати, але і, наприклад, дати грошей на тероризм в Дагестані. Путін же президент, він не може підставити країну. Він не повинен постійно говорити дратівливі речі, для цього є депутати.

 

Іноземні агенти ЗМІ

 

– Ви неодноразово говорили, що в Росії немає цілеспрямованої політики в галузі засобів масової інформації.

– Вона заборонена Конституцією. У нас є заборона на ідеологію і заборона на цензуру. Засобам масової інформації заборонено слухатися вказівок своєї держави, але немає аналогічної заборони щодо держави чужого. В іноземні бюджети закладаються статті під назвою «гроші на інформаційну війну». Хілларі, прописуючи ці гроші в бюджеті, офіційно попросила кошти на інформаційну війну в Росії.

Ми в своєму законі навіть не обмежуємо це. Але ми говоримо, що, якщо ЗМІ отримують гроші у іноземних держав, вони повинні повідомити про це глядачів чи слухачів. Є багато видань, тисячі, які фінансуються, як «Радіо Свобода», але ми не знаємо, що вони працюють на іноземні держави.

– Конкретно когось можете назвати?

Це дуже багато. Існує урядова комісія, яка звільняє іноземну грантову допомогу від оподаткування в Росії. За нашою оцінкою, через неї проходять кілька тисяч ЗМІ. В основному регіональних. Можете пошукати матеріали цієї комісії. Але оскільки у нас в Росії на цю тему заборонено навіть копати, то ми повноцінний список не знаємо.

– Все-таки повернемося до інформаційної політики держави. Уряд витрачає на ЗМІ 80 мільярдів рублів на рік. Велика трійка телеканалів НТВ, Перший канал, «Росія» – і безліч більш дрібних контролюються державою.

Хто вам сказав? Що ми розуміємо під контролем? Якщо ми розуміємо редакційну політику, яка б проводила певний курс, то для цього потрібно мати ідеологію – вона у нас заборонена. Потрібно мати не тільки ідеологію, але й апарат політтехнологів, якого у нас немає. Те, що хтось подзвонив і попросив не показувати когось або, навпаки, когось багато показувати, не відноситься до редакційної політики. Іноді частий показ кого-то ще гірше з точки зору пропаганди.

Що стосується витрат на ЗМІ, то уряд підтримує і ЗМІ, займають ворожу позицію по відношенню до держави. Наприклад, «Ехо Москви». Але держава за законом і Конституцією не має права втручатися в ці питання. Ми не пропонуємо туди втручатися, а говоримо лише про те, що глядач повинен сам приймати рішення на цей рахунок.

– Останнє питання: ми колонія США?

– Ми платимо данину? Платимо. Заборона на розвиток і маніпулювання відчуваємо? Відчуваємо. Ми маємо суверенітет національних еліт? Немає. Отже, ми автоматично знаходимося в стані експлуатованої залежності, в народі званої колонією. Боротьба за суверенітет – це не той напрямок, де треба чекати великих перемог і відразу. Червона армія визволяла СРСР від військ Німеччини чотири роки не тому, що відразу не хотіли – просто сил не було.

 

Розмовляв Кирило Заметів