Статистика бреше Орєшкіна

Статистика Орешкина врет

У ролі Кассандри про долю російської економіки виступив один з провідних вузів країни, приголомшивши звісткою, що обіцяний Мінекономрозвитку повноцінний економічний зростання – це відверта «липа», а насправді все значно гірше. На думку експертів Вищої школи економіки, наші господарські і фінансові показники зовсім сумні, а бравурні статистичні звіти – це «спроба видати бажане за дійсне». «ФедералПресс» розбирався з цифрами і фактами чергового випуску ВШЕ «Коментарі про державу і бізнес».

Замість обіцяного Минэком зростання ВШЕ приречено прогнозує, що спостерігався в минулому році відскік «від дна» продовжиться в поточному році стагнацією з темпами зростання в 7 разів нижче світових. Замість прискорення до 2,2% зростання російської економіки сповільниться ще втричі і становитиме лише 0,5% навіть при умові, що ціни на нафту, від яких залежить 60% валютних надходжень країни залишаться на торішніх рівнях. В підтвердження цьому ВШЕ наводить цифри: минулої осені темпи зростання ВВП сповільнилися вдвічі порівняно з весняними показниками і за січень-вересень економіка додала лише 1,6% проти 3,1% у травні. Експерти також звернули увагу на рекордний за 8 років обвал промислового виробництва в листопаді (на 3,6%) і спад інвестиційної активності. При цьому економіка продовжує жити в режимі сировинної труби, а концентрація прибутків у галузях, видобувних та перевозять мінеральні ресурси за кордон, тільки посилюється. Так за січень-вересень прибуток видобувних підприємств зросла на 20%, нафтопереробних заводів – більш ніж на 60%. У свою чергу сальдований фінансовий результат обробної промисловості знизився на 11%, в торгівлі – на 22%; прибуток будівельних компаній зменшилася втричі.

Статистика Орешкина врет

Населення зубожіло

ВШЕ звернула увагу і на стиснення внутрішнього платоспроможного попиту. Хоча приріст фонду оплати праці на великих та середніх підприємствах зріс за рік на 5%, але в малому бізнесі та неформальної зайнятості картина куди більш гнітюча – зарплати додали лише 3%, а в реальному вираженні скоротилися. Автори зазначили, що доходи населення знижувалися на тлі зростання зарплат і пенсій, соціальна нерівність зберігається на колишньому рівні. У січні-жовтні 2017 року зросли реальні заробітні плати і пенсії. Але навіть така позитивна динаміка основних компонентів доходів населення не привела до зростання реальних наявних доходів: вони знизилися на 1,3%. Однією з причин ситуації, що склалася з помітним відставанням темпів зростання доходів населення від темпів зростання заробітних плат і пенсій може бути падіння не пов’язаних з ними доходів населення. Знижується рівень бідності при почався дуже скромному зростанні економіки багато в чому пов’язаний з низькими темпами зростання прожиткового мінімуму в Російській Федерації, в тому числі і внаслідок низької інфляції.

У результаті відсутність грошей у людей трансформується в зниження оборотів і податків торгівлі (падіння склало 713 млрд рублів, або 9% в цілому по країні). Це, в свою чергу, скоротило ресурси для інвестицій, без яких економічне зростання немислимий. ВШЕ тут резюмує, що можливості вкладати в розвиток залишаються лише у обмеженого кола сировинних компаній. За словами авторів огляду, «обсяги інвестицій у видобуток корисних копалин або транспортування та зберігання (якщо взяти її разом із забезпеченням електричною енергією, газом і пором, водопостачанням та утилізацією відходів) приблизно в два рази перевищують інвестиції у всю обробну промисловість». У цьому зв’язку автори вважають доречним питання про ймовірну нової рецесії.

Читайте також:   Путін закликав стимулювати оновлення парку пасажирського транспорту

Статистика Орешкина врет

Скорочення виробництва

Спад економіки в огляді називається рекордним за тривалістю з початку 1990-х років. І ось ще цифри падіння: роздрібний товарообіг в 2017 році опинився на 13,1% нижче, ніж у докризовому 2014-му; обсягами будівництва на 7,8% менше, ніж три роки тому; виробництво товарів на фабриках і заводах в сегменті обробки виявилося на 0,5% менше і відповідає 2012-у році. Внутрішній приватний попит виявився на 10% менше, ніж в останній передкризовий рік і відповідає рівню 8-річної давності.

Статистика Орешкина врет

Трохи плюсів

З плюсів останніх трьох останніх років автори відзначили лише видобуток корисних копалин (5,4%), вантажообіг транспорту, що перевозить сировину за кордон (7,3%) і сільське господарство (10,2%). Причому, на їх думку, навіть цей вуглеводневий допінг не здатний підбадьорити економіку, так як доходи від ціни нафти вище 40 доларів за барель уряд направляє в резерв у формі валюти (2 трильйона рублів в 2018 році). Іншими мінусами стали став низький зріст продуктивності праці (1,6%) і відсутність диверсифікації у «нетопливном експорті, традиційно обмеженому металами, хімією, зерном і озброєннями».
Проблеми банків

Експерти звернули увагу на крах таких найбільших приватних російських банків, Відкриття, Бінбанк і Промсвязьбанк, які позбулися ліцензій і клієнтів у минулому році. На їхню думку, якщо «падіння» одного банку такого розміру ще можна пояснити приватними причинами, то санація Банком Росії двох відразу декількох системно значущих кредитних організацій прямо говорить про системність проблеми. Тобто, всередині російської банківської системи зберігаються дуже серйозні дисбаланси, які, ймовірно, приведуть до нових випадків відкликання ліцензій та санациям. Виходом тут могло б стати розвиток приватного бізнесу і, відповідно, зростання клієнтської маси.

Щоб прояснити ситуацію з прогнозами на поточний рік, «ФедералПресс» звернувся за коментарями до відомих економістів.

Член Економічної ради при президенті РФ, заступник голови Громадської ради при Мінфіні Росії, член консультативної ради при голові Банку Росії, керівник Центру бюджетного аналізу та прогнозування при Мінфіні РФ Овсій Гурвич:

«У 2018 році у нас є як внутрішні, так і зовнішні проблемні ризики. За більшістю прогнозів середня ціна на нафту складе 55 доларів за барель. Це близько до того, що було в 2017 році. Але це нижче, ніж поточна ціна. Це передбачає, що протягом року ціна на нафту буде знижуватися, і, відповідно, це внесе негативний внесок у зростання економіки в наступному році.

Другий фактор ризику – це санкції. Зараз «висить» велика невизначеність, яка сама по собі несе ризики для інвесторів, але протягом місяця може прояснитися зміст нового пакету санкцій. В гіршому випадку незрозуміло з тих напрямків, які були визначені прийнятим США в серпні законом, чим все це буде наповнюватися», але в гіршому випадку ці санкції можуть зробити істотний вплив на діяльність потрапили під санкції банків і компаній.

Читайте також:   Країни ОПЕК+ підтримують відновлення видобутку нафти в Лівії та Нігерії

Якщо говорити про внутрішні проблеми, то в першу чергу вони пов’язані з банківською системою. Ті проблеми, які виявилися у деяких найбільших банків в 2017 році, знизили загальну довіру до банківського сектору. Вони можуть розглядатися як сигнал того, що й у деяких інших банків є такі приховані проблеми, які можуть в цьому році вийти назовні. Вони виникли саме в тих банків і компаній типу «ВІМ-АВІА», які проводили політику, засновану на оптимістичних очікуваннях достатньо швидкого відновлення зростання економіки. Але для інших гравців ринку це стало сигналом, що потрібно скорегувати свої очікування в бік меншого оптимізму. Зупинка зростання економіки можливо вже відображає цей перегляд очікувань в бік більшого песимізму.

З позитивних сторін можна очікувати, що ЧС-2018 збільшить попит на послуги транспорту і послуги готелів, ресторанів і т. д. Я думаю, що це може внести позитивний внесок в деякий підйом економіки.

Я вважаю, що зростання економіки 0,5 відсотка, який прогнозує Центр розвитку на 2018 рік, – це обережна оцінка. І, хоча у нас немає підстав для великого оптимізму, але я б оцінив зростання економіки від 1 до 1,5 відсотка у 2018 році».

Перший заступник голови Комітету ГД по промисловості Володимир Гутен:

«Рух в бік несировинної економіки буде продовжено. По цілій низці галузей по минулому і позаминулому році ми побачили серйозні зміни. Це стосується, в тому числі фармацевтики, цивільної авіації, цивільного суднобудування, а також у такій важливій для країни галузі, як електронно-компонентна база. Дуже важливо, щоб держава виділяла кошти на політику імпортозаміщення, так як це питання технологічної незалежності та національної безпеки.

З інших позитивних змін слід зазначити зниження рівня інфляції та вартості кредитів. Великим плюсом є стабільність рубля і збільшення золотовалютних резервів. Дуже важлива і стабільність у фінансово-банківській сфері. Однак хотілося б, щоб банківський нагляд працював більш ефективно, попереджав проблеми, ніж потім з ними боровся.

З негативних моментів я б не став ігнорувати ті можливі негативні впливи, які виникнуть у разі чергового санкційного витка. Чим вдаліше вдається нівелювати попередні санкційні заходи, тим з більшим азартом і навіть часто на шкоду власним економічним інтересам наші партнери опрацьовують все нові і нові обмежувальні ініціативи. Рік буде непростим, але за такими індикаторами, як зростання споживчого попиту, в ряді сегментів, наприклад, придбання легкових автомобілів, говорить, що наша економіка готова до більш серйозного зростання, ніж 1,5-2%. Для цього треба наполегливо реалізовувати ті заходи, які були заплановані та розпочато Мінпромторгом.

Зрозуміло, треба розуміти, що боротьба з інфляцією, яка була сформована як основне завдання Центробанку, призвела до стиснення грошової маси і споживчого попиту, певною мірою негативно позначилася на розвитку нашої економіки. Сподіваюся, що це тимчасова міра, щоб ввести інфляцію в цільові межі 3%. Але зараз настає час, коли треба дуже чітко розділяти – йде позиковий капітал на спекулятивні ринки, або ж він йде в реальний сектор. Без доступу нашого реального сектора до кредитів з порівнянними процентними ставками, які мають наші конкуренти, а це 3, 4, 5% річних, говорити про випереджаючому економічному розвитку буде проблематично. Тому вкрай необхідно змінити фінансово-кредитну політику. Прикладом тут може бути політика кількісного пом’якшення, яку досить успішно реалізували Євросоюз і США».

Читайте також:   З рук у руки. Мікрофінансові компанії починають продавати свої облігації через банки

Колишній заступник міністра економіки Росії (1995-2000), віце-мер Новосибірська, економіст Іван Старіков:

«Зараз спостерігається феномен, суть якого полягає в тому, що відскік економіки, який ми спостерігали з другої половини 2016 року – першої половини 2017 року закінчився. Підвищення внутрішнього попиту, який штовхав зростання економіки, застопорився. І все це на тлі різкого підвищення цін на нафту в другій половині 2017 року. Це говорить про те, що російська економіка, яка в огрядні нульові роки, яка в значній мірі зростала за рахунок високих цін на нафту, цей мотор заглух назавжди. Тобто висока ціна на нафту тепер не буде впливати на економічне зростання в країні. З тієї причини, що у нас надприбутки показує сировинний сектор, а все інше тотально збитково.

Подивіться на кількість банкрутств – 6,5 мільйона! Відповідно, все висить на тоненькій ниточці декількох сировинних компаній, – у першу чергу, нафтогазових (і трохи- металургійних).

Все інше або тотально збитково, або балансує на межі нульової рентабельності. Ну, а оскільки в сировинному секторі зайнято не так багато населення, а значна частина працює в інших, у тому числі в обробних галузях промисловості, в якій демонструється спад. Все це говорить про те, що коштів, незважаючи на підвищення зарплат за рахунок нафтогазового сектора немає, а зниження реально наявних доходом населення триває (не так стрімко, як це було в 2015-2016 роках).

Тому ті півтора відсотка зростання, які показала російська економіка – це зростання «хворий» з точки зору перспектив. Тому що економічне зростання, що призводить до зниження доходів населення і до бідності, – це не зростання. З урахуванням економічного зростання без підвищення внутрішнього попиту з урахуванням вичерпності сировинної моделі ніякого зростання більше не буде. І в цьому сенсі, 0,4-0,5 зростання економіки цілком реальний».

Уповноважений при президентові Росії з прав підприємців, співголова загальноросійської громадської організації «Ділова Росія» Борис Титов:

«Те, що навіть ВШЕ – «кузня російського монетаризму» – дає зовсім невтішний прогноз на новий рік, багато про що говорить. Сьогодні, дійсно, найнебезпечніше – це видавати бажане за дійсне. Системні проблеми нікуди не поділися, вони лише пригладились завдяки тому, що нафта не завалилася, а потихеньку зростає. Потрібні комплексні рішення, ми довго працювали над ними і звели в обширну програму «Стратегія зростання». Не можна не відзначити, що уряд рухається в цьому напрямку – тільки що стало відомо про розширення програми пільгового кредитування МСП, про підтримку попиту шляхом збільшення соціальних виплат. Але це розрізнені кроки, загальну тенденцію вони не змінять, поки не будуть, нарешті, зняли рожеві окуляри».

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *