Скинтесь потроху. Як RAB-тарифи можуть збагатити Ахметова, Коломойського і Ко

У січні набуде чинності рішення НКРЭКУ, яке стосується перекладу енергопостачальних компаній (обленерго) на стимулююче регулювання — так зване RAB-регулювання. Що це означає?

Фото: УНІАН

В газеті «Урядовий кур’єр» 10 січня було опубліковано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ), яке стосується перекладу енергопостачальних компаній (обленерго) на стимулююче регулювання — так зване RAB-регулювання, пише Ділова столиця. Ця постанова встановлює регуляторну норму доходу як для старої, так і нової бази активів обленерго на рівні 12,5%. Вам не зрозуміло, що це таке? Давайте розберемося, оскільки це постанову з зарозумілим назвою торкнеться кожного українця і дозволить власникам обленерго заробити мільярди гривень просто на рівному місці.

Для початку — що таке обленерго і як вона заробляє. Завдання обленерго — забезпечити передачу електроенергії з високовольтних мереж через систему своїх мереж і трансформаторів до лічильника споживача, будь то фізособа чи промислове підприємство. Тариф на послуги з передачі електроенергії встановлює НКРЭКУ для кожного обленерго, і він вже закладений в той загальний тариф на електроенергію, яку кожен з нас оплачує щомісяця.

Зараз тариф на послуги обленерго формується за принципом «витрати+». Тобто обленерго представляє в НКРЭКУ кошторис витрат на надання послуг, і зверху НКРЭКУ додає компанії певну суму на інвестиційну програму — ремонт обладнання, будівництво нових об’єктів і т. д. Виходячи із загальної суми витрат та інвестицій і розраховується тариф обленерго, що включається в загальний тариф на електроенергію для споживача.

RAB-регулювання — це інший, більш прогресивний метод визначення тарифу для обленерго. Суть його в тому, що якщо обленерго, наприклад, вклала 1 млн грн на будівництво нової лінії електропередач, то щороку на цей новий капітал буде нараховуватися дохід в розмірі 12,5% від вкладених коштів. RAB-регулювання стимулює власників обленерго інвестувати в модернізацію компанії — чим більше вклав, тим більший обсяг капіталу НКРЭКУ нарахує дохід.

Така система діє у багатьох розвинених країнах і дозволяє забезпечувати якість і надійність постачань електроенергії споживачам, оскільки власники зацікавлені вкладати в розвиток і модернізацію своєї компанії. Однак українці були б українцями, якби не запозичили в Заходу щось хороше, спотворивши його таким чином, що воно стало своєю протилежністю. Як це відбулося в даному випадку?

У постанові НКРЭКУ встановило регуляторну норму доходу в розмірі 12,5% не тільки для нової бази активів (нові трансформаторні підстанції, побудовані лінії електропередач, модернізоване обладнання), але і для старої бази активів. Тобто для тих об’єктів обленерго, які були побудовані до цього, навіть у часи СРСР, і які вже експлуатуються роками. Іншими словами, якщо обленерго володіє лінією електропередач або трансформатором, які вже справно працюють 20 років, то компанія отримає прибутковість 12,5% і на це обладнання. Прибутковість, або чистий заробіток компанії, зрозуміло, буде взята з нашого з вами кишені.

Було б логічно і справедливо, якби прибутковість у 12,5% нараховувалася тільки на нові активи, а на старі ставка була б набагато нижче. І такі варіанти розглядались, коли механізм RAB-регулювання обговорювалося останні кілька років. НКРЭКУ у 2013 та 2015 рр. виступала за ставку доходу на старі активи в розмірі до 5%. Але в підсумку, як казав класик, «маємо те, що маємо» — одне маленьке коліщатко у вигляді ставки прибутковості 12,5% саме на старі активи перетворює RAB-регулювання з механізму стимулювання інвестора модернізувати свої обленерго в банальний механізм викачування грошей із споживача. Тепер споживач електроенергії (фізична особа або підприємство) буде змушений не тільки покривати витрати обленерго на його послуги, але і платити прибутковість на наявні у обленерго активи. При цьому пікантність ситуації в тому, що створення вже наявних у обленерго активів споживачі вже давно сплатили за рахунок тарифу на електроенергію, яку вони купували в попередні роки.

Слід зазначити, що в 2016 р. активи обленерго були оцінені за новою методикою, в результаті чого їх вартість просто на рівному місці виросла вдвічі — якщо, наприклад, у якогось обленерго було активів на 8 млрд грн, то вони тут же стали коштувати 16 млрд грн, хоча ніякого якісного зміни цих активів не сталося. І на ці 16 млрд грн споживачі електроенергії тепер повинні будуть викласти 12,5% дохідності.

В минулому році, коли обговорювалося питання про введення RAB-регулювання, експерти оцінювали вартість нововведення в розмірі 20-30 млрд грн. Саме стільки покупці електроенергії зі своїх кишень перерахують додатково, якщо всі обленерго разом перейдуть на RAB-регулювання. Заради об’єктивності слід сказати, що перехід буде поступовий — НКРЭКУ буде розглядати це питання для кожного обленерго окремо в ході відкритих слухань.

Кабмін у минулому році висловлювався проти введення RAB-регулювання в його нинішньому вигляді, оскільки це веде до подорожчання електроенергії для споживачів. За оцінками експертів, тарифи обленерго можуть зрости втричі, а нинішній глава НКРЭКУ Дмитро Вовк ще раніше попереджав, що RAB-регулювання може призвести до зростання тарифів для споживачів на 10%.

Основними бенефіціарами нововведення НКРЭКУ будуть власники обленерго. Зокрема, це Рінат Ахметов, компанії якого є найбільшими за обсягом подається споживачами електроенергії — «Київенерго», «Дніпрообленерго», «ДТЕК-Високовольтні мережі» (постачає електроенергію на підприємства групи СКМ), а також «Донецькобленерго». Також вигоду від введення RAB-регулювання отримають Костянтин Григоришин і Ігор Коломойський, які володіють частками в «Сумиобленерго», «Полтаваобленерго», «Чернігівобленерго», а Григоришин при цьому також самостійно контролює «Вінницяобленерго» і компанію ЦЕК в Дніпропетровську. Вигоду може отримати і російська група VS Energy, у власності якої «Київобленерго», «Кіровоградобленерго», «Житомиробленерго», «Рівнеобленерго», «Чернівціобленерго», «Миколаївобленерго», «Херсонобленерго», «Одесаобленерго». У Ігоря Суркіса — «Львівобленерго», «Прикарпаттяобленерго». Також два обленерго — «Закарпаттяобленерго» і «Волиньобленерго» — контролюють Сергій Льовочкін і Юрій Бойко.

Примітно, що постанова про введення RAB-регулювання було прийнято ще в липні, але оприлюднена і набула чинності тільки зараз. Напевно, НКРЭКУ очікувало, що за півроку всі подзабудется, і реакція з боку споживачів буде не такою гострою або ж буде знайдений компроміс, який буде враховувати і інтереси споживачів. Але в підсумку жадібність багатих світу цього все-таки перемогла.