Благословенний Богуслаєв. Путін запросив Ахметова і Таруту на Валаам

В’ячеслав Богуслаєв

Те, як нардеп і олігарх В’ячеслав Богуслаєв зберіг за собою управління окупованим Снежнянским машинобудівним заводом, — це не тільки окремий випадок любові до «російського світу», але і схема, що дозволяє Кремлю зберігати лояльність українських олігархів, пише Ділова столиця.

Примітно, що реалізація подібної схеми стала можливою завдяки ініційованої нашої «патріотичної» опозицією блокади «торгівлі на крові».

Днями В’ячеслав Богуслаєв ЗМІ зізнався, що зберігає за собою контроль над знаходяться в окупованому Сніговому машинобудівним заводом. Схема виявилася дуже проста. Оскільки українські компанії за законом не можуть працювати на окупованій території, контрольоване Богуслаєвим підприємство «Мотор Січ» передало свій окупований завод «в управління іншій компанії». «Ми найняли компанію, яка управляє нашим підприємством. Але завод знаходиться у повному підпорядкуванні і під повним контролем «Мотор Січі», — уточнив Богуслаєв. Про те, в якій державі знаходиться найнята компанія, олігарх завбачливо промовчав, що, власне, вже й неважливо. Ні для кого не секрет, що працювати на окупованій території Донбасу можуть лише російські компанії.

Що стосується продукції, що випускається Снежнянским машинобудівним заводом, то, за словами Богуслаєва, «Мотор Січ» купує її, але не через лінію розмежування, а «в іншій країні». Яка це країна, здогадатися теж зовсім не важко.

Швидше за все, український олігарх вирішив питання з втраченими активами на окупованій частині Донбасу приблизно так: окупанти дозволили Богуслаєву управляти своїми активами на підконтрольній їм території і отримувати від цих активів частину прибутку, інша частина прибутку йде «молодий донецької республіки» і її кураторам. У вигоді опинилися всі: і особисто Богуслаєв, зберіг частину свого бізнесу, і Кремль, спростив собі зміст сепаратистських анклавів, і ДНР, стягує з підприємства податки і побори, і навіть снежнянские трудівники, які зберегли робочі місця і яку-ніяку зарплату. Всі, крім держави Україна.

Що ж стосується вигоди Кремля, то для нього головне — це не стільки економічний ефект від подібної кооперації, скільки те, що впливовий український олігарх, і без того беззавітно віддана ідеї «російського світу», тепер змушений зберігати лояльність Москві і з чисто меркантильних міркувань. Інтереси особистої кишені, як показує практика, часто переважують будь-яку ідеологію.

Не можна в контексті всієї цієї історії не згадати і про торішній візит Богуслаєва на улюблений Путіним острів Ваалам і знаходиться там монастир. Як пояснював сам В’ячеслав Олександрович, його політ на Валаам, хронологічно збігся із черговим візитом туди Володимира Путіна, переслідував лише одну «нашу спільну мету — зміцнення православної віри». «Загальну», зрозуміло, з росіянами. Що стосується можливої зустрічі з Путіним, то Богуслаєв цей факт заперечував категорично. Мовляв, Путіна не бачив, пробув на Валаамі всього три години, відкрив пам’ятник і додому. У світлі останніх новин з передачею іноземної компанії управління Снежнянским машзаводом закрадаються припущення, що під час того візиту, наприклад, як раз і вирішувалося питання збереження за олігархом контролю над втраченим в окупації активом. І найвища дозволу на вищеописану схему Богуслаєв, зрозуміло, отримав. А зустрічався Богуслаєв для цього особисто з Путіним або з кимось із його оточення, в даному випадку вже не надто важливо.

У результаті ми маємо «гібридну» схему збереження законним власником бізнесу на окупованій території, незважаючи на блокаду і націоналізацію, за посередництва російської держави. За великим рахунком такі «гібридні» схеми існували і до горезвісної «блокади торгівлі на крові», тільки за посередництвом української держави, коли зареєстровані в Україні підприємства, що опинилися в окупації, могли вести економічну діяльність, сплачуючи податки і збори в український бюджет. Тепер же український бюджет 1% ВВП втратив, а олігархи після спільних молитов з Путіним цілком можуть зберегти частину прибутку від своїх активів.

Адже Проблема не тільки в Богуслаеве. Є і куди більш вагомі фігури, у яких залишився бізнес на окупованих територіях, і бізнес цей куди більше богуслаевского. Мова йде про Рината Ахметова, Сергія Тарути та інших передовиків бізнес-фронту. Адже вони теж можуть злітати на Валаам, прикластися до ікони, і, можливо, знайдеться іноземна фірма-посередник для управління активами, націоналізованими окупантами. А Путін отримає армію примусових лояльності до впливових українських громадян.