Пенсії потрапили у вічну мерзлоту

Пенсии попали в вечную мерзлоту

Сергій Бєляков про те, що громадяни втратять від продовження мораторію на пенсійні накопичення

Мораторій на пенсійні накопичення продовжено до 2020 року, відповідний закон підписаний в кінці грудня. Надходжень в накопичувальну частина у підсумку, як це прийнято говорити, «заморожені» на сім років. Вперше до цієї мірою уряд вдався в 2014 році.
Показати повністю…
Відразу хочу обмовитися, що такий образний і яскравий термін «заморожування», хоча і щільно увійшов в ужиток в силу своєї виразності, на жаль, некоректний. З однієї простої причини – заморожування передбачає, що рано чи пізно кошти будуть розморожені і повернуті в систему.

Мораторій припускає, що ці кошти вилучаються з накопичувальної системи і витрачаються на поточні потреби бюджету, зокрема, на виплати нинішнім пенсіонерам. Тобто, це вже з області вічної мерзлоти.

Для пенсіонерів майбутніх ці кошти перестають існувати у вигляді накопичень, вони йдуть в страхову частину з подальшою трансформацією в загадкові бали. Більш того, нова пенсійна формула, яка діє з 2015 року, досі не затверджена урядом. Тобто фактично пенсії розраховуються на підставі алгоритму, який не є легітимним.

До пенсійної формулою я ще повернуся. Тепер – про наслідки мораторію, від якого, на мій погляд, втрачають всі – економіка, бізнес і громадяни. Перші, оскільки нагромадження спрямовуються не на інвестиції, що не вкладаються в інфраструктурні проекти, а примітивно проїдаються.

Економіка втрачає «довгі» гроші, які були б надзвичайно корисними для розвитку, особливо в умовах зниження фінансового потоку з зовнішніх ринків. Ми вже наводили розрахунки аналітичної служби АНПФ, втрати економіки можна оцінити в понад 6 трлн рублів до 2020 року. Якщо мораторій триватиме, наприклад, до 2027 року, то сума зросте до більш ніж 19 трлн рублів. Колосальні кошти, які могли б працювати.

Тепер про громадян. Наші аналітики також оцінили (і ці дані ми наводимо вперше), яку накопичувальну пенсію (зазначу, що саме тільки накопичувальну) міг би отримувати чоловік 1967 року народження, якби в 2027 році пішов на заслужений відпочинок. Принаймні, поточні параметри пенсійного віку припускають таку можливість.

Передбачуваний громадянин – середньостатистичний москвич. Він отримує зарплату в два рази вище середньої по країні (2002 рік – 8721 рубля, 2018 – 85 043 рубля і далі згідно з аналогічно збільшеними прогнозами Мінекономрозвитку до 2021 року), а далі з темпом зростання на 10% щорічно). Внески у накопичувальну частину роботодавець виплачував з 2002 року згідно з діючими тоді правилами. При цьому середньорічна дохідність від інвестування — 6,7% (це досить скромно, але аналітики орієнтувалися на консервативний прогноз).

Отже, припустимо, що мораторіїв не було. У цьому випадку накопичувальна пенсія склала б близько 8000 рублів. Звичайно, історія умовного способу не має, однак, на мій погляд, для людей було б цікаво дізнатися, що вони могли мати і що мають.

Є побоювання, що мораторій триватиме до 2027 року, коли наш герой вийде на пенсію. У цьому разі накопичення принесуть йому «надбавку» до 1800 рублів. Вражає, чи не так?

Якщо подивитися на те, як це відіб’ється на загальному розмірі пенсії, то виходячи з показників останнього довгострокового соціально-економічного прогнозу до 2030 року, різниця між виплатами за умови наявності мораторію до 2027 року і його повної відсутності буде складати більше 20% на користь останнього варіанту.
Новини smi2.ru

Скільки б не переконували представники соцблоку, що громадяни від мораторію нічого не втрачають, оскільки кошти надходять в страхову частину, але це як в приказці — скільки не говори «халва», в роті солодше не стане. Чому? За умови надходжень в накопичувальну частину засоби ростуть з двох причин. Перша – власне, надходження внесків. Друга – капіталізація в процесі інвестування.

У разі, коли кошти обліковуються на персональних рахунках, вони перетворяться в бали, які в кращому випадку проіндексовані на рівень інфляції. При цьому сама по собі пенсійна формула має поправочні коефіцієнт на доходи Пенсійного фонду. Будь-які проблеми з бюджетом будуть негативно позначатися на величині виплат.

Скажу ще простіше – внески на страхову частину фактично зазнають подвійної конвертації. Спочатку гроші перетворюються на бали, а потім з них конвертуються в рублі для виплати пенсії. Будь-який, навіть далекий від фінансової сфери, людина знає, що будь-яка подвійна конвертація загрожує серйозними втратами.

Чи варто довіряти системі, яка замість простих і зрозумілих громадянам правил починає городити город із складних формул?

І останнє, що хотілося б сказати: крім матеріальних втрат вся ця еквілібристика з пенсійними накопиченнями, пенсійними формулами небезпечна ще й моральними втратами. Природно, що люди, яким спочатку щось дають, а потім це «щось» забирають, неминуче призводить до фрустрації. У населення виробляється стійка ідіосинкразія до будь-яких пенсійних реформ, які, як вже переконалися громадяни, на благо їм не йдуть.