Яків Смолій: Біографія, досьє і компромат на можливого нового голову НБУ

Яків Смолій

Президент Петро Порошенко вирішив, що Яків Смолій повинен стати новим главою НБУ. Він запропонував ВРУ призначити його головою НБУ і звільнити Валерію Гонтареву з цієї посади. Відповідні проекти постанов №№7500 і 7501 були зареєстровані в парламенті увечері в четвер, 18 січня.

Як вважає представник Кабінету міністрів у Верховній Раді, нардеп від «Блоку Петра Порошенко» Вадим Денисенко, депутати можуть призначити нового керівника НБУ на початку лютого 2018 року. Він також прокоментував кандидатуру Смолія: «насправді нам просто вкрай необхідно позбавити приставки «в. о.» цієї людини, тому що він досить зв’язаний по руках цією приставкою. Я сподіваюся, що на початок лютого це буде».

Зазначимо, крім Смолія, основними кандидатами на пост глави НБУ вважався голова правління «Райффайзен банку Аваль» Володимир Лавренчук.

Раніше журналісти повідомили, що Валерія Гонтарєва вже півроку знаходиться у відпустці і покинула країну.

Редакція SKELET-info ще влітку 2017 року підготувала аналітичну довідку про Якова Смолие. Пропонуємо її вашій увазі:

Яків Смолій. Новий керманич НБУ, мільйонер і «потужний старий». ЧАСТИНА 1

Яків Смолій

Виконуючий обов’язки голови Національного Банку Яків Смолій виглядає, як простий українець, яких сотні в громадському транспорті. Його легко переплутати з університетським викладачем або вченим. Однак Смолій перший в Україні офіційний мільйонер-рантьє, який отримав мільйони від продажу міноритарної частки банку «Аваль». Його дохід за 2016 рік склав 18,6 млн гривень, а на банківському рахунку лежить 4 млн доларів.

Довгий час Яків Смолій перебував у тіні глави регулятора Валерії Гонтарєвої, будучи її першим заступником. Але майже три місяці тому «недоуволенная» чиновниця перед тим, як відправитися у відпустку, передала своєму соратнику почесний кермо НБУ.

SKELET-info розповідає про те, в чиїх руках зараз знаходяться гроші всієї України.

З математика-прикладника в айтішники

Яків Васильович Смолій виходець з «файного» регіону України — Тернопільської області. Він народився 1 лютого 1961 року в невеликому селі Вербовець.

У 1978 році Смолій поступає у Львівський державний університет ім. І. Франка на спеціальність «прикладна математика». Вже через рік він влаштувався працювати лаборантом в науково-дослідний сектор при університеті. У 1983 році отримує диплом з кваліфікацією математика.

Після закінчення вузу математик-прикладник повертається в рідне місто і влаштовується на роботу в Тернопільський фінансово-економічний інститут (нині – Тернопільський національний економічний університет). В інституті він пропрацював 4 роки викладачем математики і навіть за цей час отримав ступінь молодшого наукового співробітника.

У 1987 році він кидає неприбуткову професію викладача і йде на радіозавод «Оріон», де отримує посаду інженера-програміста. Вже через пару років він стає начальником бюро заводу.

На початку 90-х Яків Смолій переходить на держслужбу в Тернопільське обласне управління Національного банку України. Його запрошують на вакансію начальника комп’ютерного відділу, по-суті айтішника, який стежить за програмним забезпеченням. За 3 роки він дослужився до заступника начальника обласного НБУ.

Епопея з комерційними банками

Олександр Деркач, екс-голова правління банку Аваль

У 1994 році Яків Смолій прийшов на роботу в Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль», приєднавшись до команди колишніх комсомольських функціонерів Федору Шпигу(почесний президент «Авалю») та Олександра Деркача (Голова правління). Тоді слава про банк лунала звідусіль – великі зарплати, премії, матеріальні допомоги, путівки на курорти.

Безумовно, більш логічним було працювати на приватника, ніж животіти на держпосаді. Яків Васильович не упустив можливість і влаштувався в фінустанова налагоджувати зв’язок між відділеннями і управляти автоматизацією процесів. Але є одне «але». Аваль був свого роду аферою – пара стільців і кілька комп’ютерів. Всі сили працівники фінустанови кидали на роботу в «полях», залучаючи клієнтів та укладання договору. За це їм відмінно платили. Така тактика дозволила зібрати якісний менеджмент. Більш того, Аваль заручився підтримкою «Укрпошти» і Пенсійного фонду, що моментально відкрило доступ до двом найпотужнішим джерел грошових ресурсів. Через рахунки банку почали проходити мільярди гривень, кредитуючи якими в 90-ті роки можна було отримувати шалені за нинішніми мірками доходи — ставки за кредитами нерідко перевищували 50-60% річних.

Детальніше читайте тут.