Плоди поступок в Баренцевому морі: як Норвегія користується помилкою Росії

Плоды уступок в Баренцевом море: как Норвегия пользуется ошибкой России

«Норвегія готується до нафтової гонці з Росією» — під таким заголовком міжнародне інформагентство Reuters опублікувало цитату міністра нафти і енергетики Норвегії Тер’є Севикнеса. Міністр наполягає на активізації розвідувальних робіт на шельфі Баренцева моря поблизу кордону з Росією.

«Якщо Росія виявить більшу знахідку, ми повинні бути готові зробити все можливе, щоб забезпечити економічні інтереси Норвегії. Ось чому ми повинні продовжувати роботи поблизу російського кордону», — повідомив Reuters Тер’є Севикнес.

Говорячи про «економічних інтересах Норвегії», міністр спирається на укладений у 2010 році між Росією і Норвегією договір «Про розмежування морських просторів і співпрацю в Баренцевому морі та Північному Льодовитому океані». Без цього документа, так огорчившего російське експертне співтовариство, «інтереси» Норвегії в регіоні були б не настільки широкі. Країни поділили шкуру невбитого ведмедя, не знаючи навіть, якими розмірами володіє «звір». І тепер, користуючись ситуацією, сусіди свого не упустять.

Договір Медведєва — Столтенберга

Провести кордон по водах Баренцева моря Норвегія та СРСР (а потім і Росія) намагалися майже сорок років. Спочатку радянська сторона наполягала на поділі акваторії за секторами, що звично для встановлення кордонів в Арктиці, і в такому випадку СРСР отримував більшу частину дна. Норвегія ж хотіла поділити море з «серединної лінії», що збільшувало їх частину.

Спір був офіційно дозволений у 2010 році шляхом компромісу, який несподівано пішов з твердої російської сторони. Ділянка був поділений приблизно порівну, і Дмитро Медведєв (президент, нині прем’єр-міністр Росії) і Йенс Столтенберг (тоді прем’єр-міністр Норвегії, а нині генеральний секретар НАТО) підписали договір.

Експерти назвали укладена угода провалом. Росія могла відстояти свій варіант через міжнародний суд, маючи на руках важливі козирі. Пропонована нами лінія йшла за межі Полярних володінь, встановлених ще в 1926 році і діючих у даний час. На руку Росії грав і Договір про Шпіцбергені 1921 року, не дозволяє Норвегії законно вважати архіпелаг своєю територією. Але документ все одно був підписаний з невідомих причин: через зговірливості російського лідера або заради економічних привілеїв (які якщо і були обіцяні, то поки залишаються загадкою).

Читайте також:   "Досягнення" зовнішньої політики США...

Росія, за оцінками фахівців, віддала Норвегії 60-80 тисяч «зайвих» км2. На такій величезній території з невідомими науці запасами цілком можуть бути виявлені великі родовища нафти і газу, а на чиїй стороні їх більше — поки що невідомо.

Угода викликала побоювання не тільки в нафтогазовій галузі, але і серед російських рибалок. В області рибальства немає стовідсоткової впевненості в тому, що країна-сусід не змінить правила гри. На думку В’ячеслава Зиланова, заступника міністра рибного господарства СРСР у 1988-1991 роки, Норвегія цілком здатна в майбутньому заборонити російським риболовецьким судам вести промисел у своїй частині Баренцева моря, навіть в районі «нічийного» Шпіцбергена.

«Ми ведемо зараз промисел і в морському районі архіпелагу Шпіцберген, керуючись невизнанням ще Радянським Союзом норвезької 200-мильної рибоохоронної зони і її юрисдикції тут, — повідомив в інтерв’ю автору ІА REGNUM В’ячеслав Зиланов. — Але нас не влаштовує, що в районі архіпелагу норвежці повною мірою контролюють рибальство наших судів, виконання ними правил, які встановлюють норвежці в односторонньому порядку, і покарання в разі виявлення порушень таких правил».

Експерт зазначає, що Норвегія, всього сім років тому отримавши бажане, не піде на загострення відносин з Росією в цьому регіоні. Але за всі майбутні рішення країни-сусіда відповідати неможливо.

Кому потрібна спільна робота

Згідно з договором 2010 року, розробку родовищ, виявлених на лінії кордону, країни повинні вести разом. Таких об’єктів на прикордонній території поки не встановлено, однак у вчених вже давно є прогнози.

У 1980-ті роки мурманські геофізики виявили в зоні спірного кордону двох країн передбачувані вмістилища родовищ нафти і газу — в районі зводу Федынского на півдні Баренцева моря. Ця територія здатна стати одним з найбільших у світі газових родовищ: ресурси в межах об’єкта оцінені в 5,8 трлн кубометрів газу і перевищують обсяги Штокманівського газоконденсатного родовища в 3,9 трлн кубометрів.

Читайте також:   Жителі Ігарки у відеозверненні попросили у Путіна просто дати їм можливість ловити рибу

Підтверджень ці цифри зі зводу Федынского ще не отримали, але «Роснефть» (якої належать всі ліцензії на розвідку з російського боку кордону) вже веде переговори з італійською компанією Eni про спільну розвідку та розробку прилеглих ділянок — Федынского і Центрально-Баренцевского. Норвезький міністр Севикнес обійшовся без згадки конкретних топонімів, проте націлив свою промову саме на подібні «міражі» масштабних проектів.

«Росіяни, ймовірно, знайдуть нафту, — цитує Reuters Тер’є Севикнеса, яким справи сусідів, очевидно, не дають спокою. — А якщо Росія знайде запаси корисних копалин на морських кордонах в Баренцевому морі, то треба зробити все можливе для забезпечення економічних інтересів Норвегії».

Росія і Норвегія вже кілька років обговорюють підходи до спільного освоєння транскордонних родовищ. Наша сторона ще в кінці 2016 року була готова підписати угоду про обміні сейсмічними даними, зібраними на континентальному шельфі в Баренцевому морі та Північному Льодовитому океані. Але Норвегія, виявляла інтерес до документу на стадії підготовки, не поспішає довести справу до кінця. Схоже, сусіди не бажають ділитися науковими відкриттями — майбутніми або вже справжніми?

Відзначимо, що, за відкритими даними, у Норвегії справи з розвідкою на своїй стороні йдуть неважливо. У 2017 році провідна нафтогазова компанія країни Statoil розвідала п’ять свердловин, однак виявила незначні поклади вуглеводнів тільки в одній з них.

Для Норвегії нафтогазовий сектор відіграє величезну економічну роль. За підрахунками Єврокомісії, на вуглеводні припадає близько 22% ВВП країни і 67% експорту. Норвезькі ресурси покривають більше 20% газових потреб Євросоюзу. Проте з середини 2020-х років експерти прогнозують спад обсягів видобутку в Північному морі, тому країну врятують тільки нові значні відкриття.

За оцінками Норвезького нафтового директорату (NPD), запаси норвезької частини Баренцева моря — це 65% ще не відкритих морських ресурсів країни. Як у південній, так і в ще не розвіданої північній частині Баренцева моря може зберігатися до 1,4 млрд кубометрів (8,6 млрд барелів) нафтового еквівалента.

Читайте також:   У США призупинили введення санкцій проти Росії

Уряд Норвегії не поспішає затверджувати план з освоєння ресурсів: очікується, що він буде підготовлений в 2020 році. Це ще раз доводить впевненість північних сусідів у тому, що Росія продовжить дотримання умов договору 2010 року. Теоретично розірвати угоду дозволяє Віденська конвенція за договорами, але політологи впевнені: щоб відкрито визнати міжнародний договір загрозою своїм національним інтересам, російської влади найближчим часом не вистачить сили волі.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *