Назарбаєв затиснув Росію в сталеві лещата

Назарбаев зажал Россию в стальные тиски

Казахстан «нагрів» металургів Росії на 25,2 млрд. рублів, шляхом пільгових поставок своєї продукції на російський ринок. До такого висновку прийшов Мінпромторг РФ, повідомив 30 січня джерело у відомстві, знайомий з ходом розслідування.

«Це прямі втрати металургів із-за різкого падіння цін на російському ринку внаслідок зростання субсидованих Астаною поставок. Це недоотриманий прибуток і, відповідно, п’ять мільярдів рублів — недоотримані податки в бюджет Росії», — розповіло джерело.

За його словами, тепер російські чиновники обговорюють можливість компенсує заходи в розмірі більше $ 800 млн. відносно плоского сталевого прокату з Казахстану.

Нагадаємо, скандал з казахської сталлю розгорівся в кінці 2017 року. В Мінпромторг РФ звернулася зі скаргою асоціація підприємств чорної металургії «Російська сталь». В документі зазначалося, що за сім місяців 2017 року Астана поставила в Росію майже на 90% більше металу, ніж роком раніше. І відбувається це тому, що в Казахстані виробники плоского прокату отримують заборонені субсидії, які сприяють зростанню його ввезення на територію РФ. На думку асоціації, Росії слід було вжити заходів для усунення нерівних умов конкуренції на ринку ЄАЕС. І тепер, судячи з витоками з Мінпромторгу, відповідні заходи не за горами.

Треба сказати, це не перший випадок, коли Астана фактично вплутується в торгову війну з Москвою. Раніше масштабний конфлікт розгорівся між залізницями двох країн. Казахстан не пускав у свою мережу російські інноваційні вагони з підвищеною (більше 25 тонн) навантаженням на вісь. А в РФ масштабна перевірка Ространснагляду виявила присутність 1,2 тис. несправних казахстанських вагонів, у тому числі заборонених — з китайської бічній рамою. У Москві вже тоді заявляли, що Астана порушує міждержавні домовленості на рівні СНД.

Торгова війна на просторі ЄАЕС ведеться і на мінському напрямку. 24 січня російські асоціації виробників споживчих товарів поскаржилися прем’єру Дмитру Медведєву на дії Білорусії в ЄАЕС. Вони повідомили, що в Білорусії, як і раніше, діє обов’язкова держекспертиза імпортної продукції, незважаючи на наявність сертифікатів відповідності товару вимогам ЄАЕС. У листопаді 2017 року колегія Євразійської економічної комісії (ЄЕК) визнала, що Білорусія порушила положення п. 2 ст. 53 договору про ЄАЕС, що зобов’язує членів союзу забезпечити обіг продукції, що відповідає вимогам союзу, без додаткових процедур. Проте Мінськ вимогу комісії скасувати експертизу для ввезених товарів проігнорував.

Дії Білорусії створюють недобросовісну конкуренцію і є бар’єром для функціонування внутрішнього ринку ЄАЕС, резюмували російські промисловці в листі Медведєву. Насправді, ситуація навіть гірша.

Конфлікти з Білоруссю і Казахстаном є поганими сигналами для всіх учасників ЄАЕС. «Економічний сепаратизм», який демонструють ключові гравці союзу, підриває довіру до самої ідеї єдиного економічного простору. А це може негативно позначитися не тільки на обсягах взаємної торгівлі, але і — в кінцевому підсумку — на стратегічному політичному партнерстві учасників ЄАЕС.

Що стоїть за торговими війнами з Казахстаном і Білорусією, як в реальності виглядають перспективи ЄАЕС?

— Економічна інтеграція ніколи не буває безболісною, — зазначає заступник директора Інституту країн СНД Ігор Шишкін. — Особливо якщо мова йде про інтеграцію різних держав. Це в СРСР у республік була загальна економіка, а рішення на державному рівні приймалися таким чином, щоб різні галузі не конкурували на різних територіях. Зараз ситуація абсолютно інша, плюс економіка в учасників ЄАЕС капіталістична.

Це важливий момент: активи в капіталістичній економіці належать конкретним людям, і ці люди зацікавлені в отриманні максимального прибутку, а зовсім не в процвітанні конкретної держави, а тим більше економічного союзу країн.

Наскільки нелегкий шлях інтеграції в таких умовах, добре видно на прикладі ЄС. Держави Європи то й справа відбуваються економічні сутички. Але керівники провідних європейських країн добре розуміють: подібні тертя — це норма. Ніхто з цих лідерів не робить істеричних заяв, що Євросоюз руйнується.

Між тим, конфлікт інтересів між товаровиробниками Німеччини, Франції, Італії об’єктивно існує. Та торгові війни на просторі ЄС нікого не дивують, хоча ЄС є, в першу чергу, економічним союзом.

«СП»: — По-вашому, торгові війни між РФ, Білоруссю і Казахстаном не ставлять під загрозу існування ЄАЕС?

— Ні, не ставлять. У ЄАЕС дійсно чимало проблем, пов’язаних з укладанням міждержавних інтересів. Не можна, крім того, сказати, що євразійські управлінські та контролюючі органи працюють сверхэффективно.

На ділі, в ЄАЕС давно назріло питання з повноваженнями наднаціональних органів. Але його рішення впирається в політичні проблеми, а вони пов’язані з колосальним зовнішнім тиском з боку Заходу, яке виявляється на всіх учасників ЄАЕС.

Нагадаю, у грудні американський Bank of New York Mellon заблокував кошти Національного фонду Казахстану, отримані від продажу нафти, — всього понад $ 22 млрд. Вони були заморожені за позовом молдавського бізнесмена Анатолія Дива. Для середньоазіатської республіки це величезна сума (Після недавнього візиту Назарбаєва в США активи були розморожені — авт.)

Всі внутрішні розбіжності не означають, що на ЄАЕС потрібно ставити хрест. Невипадково наш головний геополітичний конкурент — Сполучені Штати — відкрито заявляє, що євразійська економічна інтеграція абсолютно неприйнятна для Америки, і є викликом американським інтересам. З цього логічно випливає, що євразійська інтеграція однозначно вигідна Росії.

Всі розуміють: якби інтеграція в Євразії підривала економіку РФ, США нічого поганого в цьому не вбачали б. Безпеки США загрожує, навпаки, посилення наших економічних позицій. І ЄАЕС як і раніше є одним з елементів такого посилення.

— Торговельні суперечки РФ з Білоруссю і Казахстаном не повинні розглядатися як прояв краху ЄАЕС, — впевнений політолог, директор Інституту політичних досліджень Сергій Марков. — Треба розуміти: економічний союз — не єдина країна, а лише механізм вирішення суперечок. Рішення в рамках таких спілок завжди є компромісами, в яких сторони частково обмежують свої інтереси, і свідомо йдуть на деяке скорочення прибутку.

Між тим, культура компромісу в Росії досить слабка. Європейські країни, особливо після катастрофи двох світових воєн, знайшли способи зробити культуру компромісу більше живої і енергійної. У нас же безкомпромісність вважається безумовним гідністю. Але саме безкомпромісність породжує проблеми, коли потрібно діяти спільно.

Саме ця обставина, я вважаю, робить наші суперечки з Мінськом і Астаною більш істотними — і одночасно більш дурними, — ніж аналогічні спори між, скажімо, Францією і Німеччиною.

Масла у вогонь підливають і травми еліт пострадянських держав. Незалежність дісталася їм не цілком заслужено — вони ніколи за неї не боролися. Крім того, всі розуміють: дуже багато ці еліти отримали від розпаду СРСР, хоча населенню було б вигідніше, якби Союз не розпався, а трансформувався.

З-за цього логіка незалежності Казахстану чи Білорусі від Росії вельми відносна. Обидві республіки можуть бути незалежними, а можуть і не бути: тренд визначають інтереси еліт. І технічні суперечки ці еліти часто переносять на рівень суверенітету тільки тому, що суверенітет недостатньо природний і правильний.

Цей підвищений рівень конфліктності особливо яскраво проявляється в ситуації, коли США роблять на пострадянські республіки зовнішній тиск, граючи проти Росії. З іншого боку, Казахстан і Білорусь намагаються скористатися цією ситуацією, щоб отримати з РФ побільше у торговельних суперечках.

Нарешті, не можна забувати: економічні союзи сильні тільки в разі, якщо в них хочуть вступати нові країни. Що до ЄАЕС, прийняття до нього нових членів заморожено через гібридної війни Заходу проти Росії. Ця пауза знижує життєздатність ЄАЕС. Можна сказати, казахи і білоруси чекають: чим закінчиться гібридна війна, раптом Захід зуміє перемогти Росію? Розпався ж Радянський Союз — які гарантії, що Росія не розпадеться? Саме тому, я вважаю, Мінськ і Астана без великого ентузіазму розвивають зараз інтеграцію на пострадянському просторі.