За $77 можна заночувати в печері.
Де тільки не селять гостей готельєри: у колишніх водонапірних баштах і трейлерах, в’язницях і бібліотеках, в печерах і замках з льоду, на деревах і під водою, в будинках з примарами, в кратері вулкана і в лего-готелях, де навіть ліфти інтегровані в сюжетні лінії популярної іграшки.
Так, наприклад, готелі в стилі lego так популярні, що незабаром з’явиться вже сьома готель-гра: її побудують у Дубаї (перший на Близькому Сході лего-готель) на території Dubai Parks and Resorts (готель гармонійно розміститься поруч з Legoland Dubai, в якому більше 40 гірок і атракціонів). Задоволення відпочивати в таких місцях недешеве: так, за ніч в Hotel LEGOLAND в Карлсбаді (Каліфорнія), побудованому в 2013 році, доведеться викласти від $620. Але у світі все більше готельних чудасій і мандрівників-любителів випробувати їх на собі принади. Ми відібрали найбільш незвичайні місця для ночівлі, використовуючи матеріали порталу TripAdvisor (найбільший у світі сайт про подорожі) і TopHotels (інформаційний рейтинг готелів).
ПЛАТФОРМА-ЛЮКС: МІСЦЯ НАФТОВИКА
На острові Сипадан в Малайзії спорудили готель Seaventures Dive Resort — на колишній нафтовій платформі. У 1988 році вона дісталася в подарунок якоїсь Сузетте Харріс. Бізнесвумен облагородила вишку, як могла, її відбуксирували в морі Сулавесі і використовують як готель для дайверів. Його особливість — повна самота серед безкраїх вод Індійського океану. А ще тут можна зробити занурення під воду, не виходячи з готелю: достатньо просто спуститися на ліфті. Номери в готелі вийшли тіснуваті, та й запах нафти в’ївся назавжди, але дайверів тут хоч відбавляй: підводний світ, можна сказати, під ногами. Коштує від $180 за ніч.
АВИАСТИЛЬ: ШИК ЕКОНОМ КЛАСУ
Готель Jumbo Stay (Стокгольм, Швеція, від $137 за ніч) — не що інше, як переобладнаний в економічний (за європейськими мірками) хостел Boeing 747. Раніше він літав у складі парків авіаліній, а з 2002 року служить притулком для закоханих в авіацію бюджетних (по ідеї) мандрівників. У лайнері помістився всього 31 номер, є і люкс — обладнаний колишньої кабіні пілотів, з панорамним видом на аеропорт Стокгольм-Арланда, і ресторан в салоні.
САМИЙ СОЛОНИЙ ГОТЕЛЬ У СВІТІ
Palacio de Sal, він же соляної палац, розташований на кордоні з солончаків Уюні в Болівії, на висоті близько 3650 м над рівнем моря. Готель збудований повністю з соляних блоків — їх на меблі, стіни, стелі, перекриття та скульптури пішло більше мільйона. Готель на краю самого великого у світі солончаку площею 10 582 кв. км (дно висохлого озера) з’явився в 2007 році. Салар-де-Уюні, як відомо — важливе родовище солі в Болівії, знаменита туристична Мекка. Ніч в готелі обійдеться в $140.
США 50-Х: ЖИТТЯ НА КОЛЕСАХ
Американці зробили готель у пересувних будиночках-фургонах в ретро-стилі 50-х рр. Airstream, розбитий на узбережжі Тихого океану в Каліфорнії, — це 20 пересувних трейлерів з кухнями, столовими та усіма зручностями. Тут є гамаки, чорно-біле ТБ, бар на колесах і обстановка часів президента Эйзенхауера. Ціна номера — $210.
В ОАЕ: МАЙЖЕ ЯК БЕДУЇН
Готель 5* Al Maha Desert Resort — в 45 хвилинах від Дубая, але ніби в 1000 км від цивілізації. Це намети в форматі бедуїнських поселень серед піщаних дюн і пасуться верблюдів. Намети витримані в етностилі, з виробами ремісників. Гостям доступні соколине полювання і сафарі на верблюдах. У кожного шатра — басейн. Ціна розкоші — від $770.
У ДЖУНГЛЯХ АМАЗОНІЇ: ВІДПОЧИНОК ПО-ПТАШИНІ
До свого номеру гості Arlau Amazon Towers пробираються по навісним мостом, адже готель — це кілька дерев’яних веж на стовбурах велетенських дерев (на висоті 60 м). Є ресторан, конференц-зал, вежа для молодят “Закоханий Тарзан”. І все — в екзотичній атмосфері амазонських джунглів, де скачуть макаки, повно ігуан, барвистих пташок і крокодилів. Серед цінителів натуральної краси чимало знаменитостей (Білл Клінтон, наприклад). Схожі апартаменти над землею є ще в Індії: в готелі Creek n crag’s всього два номери з бамбука і мотузки, але вони — на території старої кавовій плантації, посеред лісу, а веранди виходять до водопою тварин. Коштує від $350.
ІСПАНІЯ: ПЕЧЕРНИЙ ВІК
Поблизу Гранади є комплекс печер, заселених вже 700 років. Колись в них ховалися від набігів мусульман, а тепер 23 грота освоїв готель Cuevas Pedro Antonio De Alarcn. Апартаменти висічені в глиняних скелях (всередині прохолодно), є басейн, сауна, джакузі. Поруч — заповідник Сьєрра Невада, середньовічний замок, іподром. Коштує від $77.
7 МЕТРІВ ПІД РІВНЕМ МОРЯ
Готель Jules’ Undersea Lodge у Флориді — справжнє диво інженерної думки, створене на честь великого письменника-фантаста Жуля Верна, на глибині майже 7 м під водою. Для любителів екстремальних видів спорту тут рай, адже навіть метрові в діаметрі ілюмінатори номерів відкривають види не на морі, а на його підводний світ. І, лежачи в ліжку, можна милуватися всілякими морськими чудовиськами, передчуваючи швидке занурення в повній екіпіровці. Мангрова лагуна, риби-папуги і барракуди стануть вашими сусідами на ніч — довше тут затримуватися сенсу і немає (ціна — $800).
ДЕ НОЧУЮТЬ ЗАВЗЯТІ МАНДРІВНИКИ
Важко порахувати, у скількох готелях світу доводилося зупинятися відомому мандрівникові Михайлу Кожухову — провідний проектів “У пошуках пригод” і “Навколо світу” їздить по світу вже без малого 30 років. Але, як зізнався нам сам президент “Клубу подорожей Михайла Кожухова”, яскраві спогади залишилися всього від двох неймовірних місць, де одного разу йому пощастило побувати.
У ЗАМКУ МАРКІЗА. У Франції є такий департамент, номер 17, він же — Приморська Шаранта, де колись жив маркіз де Карабас. Письменник Шарль Перро якось зустрівся з ним у Парижі, і в результаті цей дворянин став прототипом героя знаменитої казки “Пан Кот, або Кіт у чоботях”. Так ось: замок цього Карабаса (Ла-Рош Курбон/Chateau de La Roche Courbon) зберігся, довгий час стояв безсхозным, поки його не купила одна італійська родина. Там є кілька номерів, обладнаних за стандартом 5-зіркового готелю. Єдиний мінус — немає кухні.
“Коли залишаєшся там на ніч, замок, тобто його огорожу, замикають, залишаючи постояльців одних. Так сталося, що я був там з Володимиром Крестовским, лідером групи “Ума Турман”. Це фантастика — відчувати себе господарем замку: з усіма його обідніми залами, величезними столами, маркизовской начинням, привидами (там у них якась коняка “пасеться” ночами). А замок абсолютно справжній — з ровом, парком, кам’яний такий, з гвинтовими сходами і бійницями. Відчуття неймовірні! При тому що це зовсім не якісь шалені гроші, ціна доступна кожному, хто може дозволити собі саму поїздку у Францію. На тиждень нерозумно залишатися, а провести ніч — чудовий досвід. І коли настає ранок, відчиняються ворота і приносять сніданок… Відчуваєш себе майже маркізом де Карабас”, — жартує Кожухів.
СЛІДАМИ ЛІВІНГСТОНА. У Замбії, біля водоспаду Вікторія, є готель Sussi & Chuma. Так звали двох тубільців, які везли хворого малярією Лівінгстона (який жив у XIX столітті дослідник Африки. — Авт.) а потім — його тіло, коли доктор помер під час експедиції. Готель побудований в Національному парку на таких високих стовпах, між якими (тобто, по суті, під тобою), ходять слони, літають всякі птахи.
“Мавпи крадуть сніданок, який тобі сервірують. Номер — надзвичайно комфортний: подогревающиеся матраци, мідні умивальники, інші атрибути розкоші, — пригадує мандрівник. — Більше всього вразило, що поруч з ліжком лежала книга, а в ній — записка і конверт. Це був лист від власників готелю наступного змісту: пропонуємо вам одну з наших найулюбленіших книг про Африку, сподіваємося, вона вам сподобається. Якщо не встигнете прочитати її до кінця перебування в готелі, просимо надіслати її нам поштою в конверті, який додається. Це настільки зворушливо! Найвищий прояв клієнтоорієнтованості. Так, номер дорогою. Але неможливо все життя економити на собі, до того ж на речі, що залишаються в пам’яті. І, викидаючи потім якийсь черговий зламаний телевізор, розумієш: тих витрачених грошей не шкода, адже враження з тобою назавжди”.
ПО-МОЛОДІЖНОМУ: НА ТАТАМІ І БІЛЯ КЛАДОВИЩА. Мандрівники-блогери і онлайн-підприємці Орест Зуб і Марта Троцюк в подорожах проводять не менше 200 днів в році і спеціально унікальності для ночівель не шукають — цінують комфорт. Але багатий досвід переїздів без пригод не обходиться, так що кілька особливих містечок все ж траплялися:
“Нещодавно побували у Східній Африці, і найбільш неординарним місцем ночівлі там був невеликий гестхауз в Національному парку ім. Королеви Єлизавети в Уганді. Вразило те, що нас одразу попередили: вночі з будиночка ні на крок, навколо повно диких звірів, а найнебезпечніші — гіпопотами. Вони виходять з води і нишпорять у пошуках їстівного, часто нападають на людей. До речі, саме ці тварини вбивають більше всього людей в Африці, аж ніяк не леви або леопарди”, — розповідають хлопці.
У ЯПОНІЇ. Випадково потрапили в неймовірно традиційну кімнату, як у фільмах про самураїв. Такого мінімалізму не зустрічали ніде більше: у кімнаті — тільки татамі (мати на підлозі), вбудований у стіну шафа, з якого витягувалися матраци для цих татамі, була розсувні дверцята, майже картонні стіни — і все!
ПІВДЕННО-СХІДНА АЗІЯ. “Багато хто мріє пожити в дерев’яному будиночку на дереві біля пляжу і засинати під шум прибою. У нас теж була така мрія, але після першої ж ночі в бунгало Камбоджі ми зрозуміли, що це не так вже і романтично, коли крізь величезні щілини залітають кусючі комарі, вітер заносить пісок, а в туалет треба спускатися на землю, — згадує Орест. — Після другої ночі в таких робинзоновских умовах ми переїхали за 200 м від пляжу, в стандартні комфортні умови”. Два роки тому пара подорожувала по Тайваню і тиждень провела в чайному медитаційні центрі. Це таке збіговисько людей, які боготворять чай. Тиждень прокидалися на світанку, медитували годину, снідали, 3 години вели дискусії про чай, увечері знову медитації…
ПІВДЕННА АМЕРИКА. В минулому році по дорозі з Аргентини в Чилі, перетинаючи Анди, зупинилися біля підніжжя гори Аконкагуа (найвища у світі поза Гімалаїв, 6900 м над рівнем моря). Єдиним місцем для ночівлі був табір альпіністів: місце, де перед сходженням готують спорядження, перебирають речі. “В низинах знемагали від спеки, а тут — мороз, наділи на себе всю одежу, що була, тулилися один до одного, щоб зігрітися, — сміється Орест. — До речі, кемп знаходився поруч з кладовищем альпіністів з гори регулярно зносили мертвих”.