Відновлення російської економіки після коронавирусного карантину закінчилося ледь розпочавшись.
Російські споживачі знову скорочують витрати після сплеску відкладеного попиту, що накопичився за час пандемії.
Почавши витрачати в червні, до кінця липня громадяни купували навіть більше, ніж у минулому році, але весь споживчий запал вичерпався в перші дні серпня.
Загальні витрати росіян за тиждень з 27 липня по 2 серпня знизилися на 0,9% рік до року, підрахували аналітики Ощадбанку. При цьому витрати на салони краси обвалилися на 20,6%, на бари і ресторани – на 24,9%, а у сфері розваг – майже вдвічі.
Яма витрат могла б бути ще глибше (-6%), якби не допомога від держави, пишуть аналітики банку. Уряд витратив 250 млрд рублів на допомогу по безробіттю й виплати на дітей, але до кінця липня ці гроші, схоже, були проїдені без залишку.
Індекс споживчої активності до початку серпня опустився до 73 пунктів з липневих 76,5 пункту (у минулому році – 82 пункту), і «органічне відновлення витрат домогосподарств завершилося», констатують в банку.
Аналогічну картину показують дані «Ромира»: витрати з 27 липня по 2 серпня впали на 3,4% відносно попереднього тижня і 2,6% рік до року. В середньому кожен споживач витратив 4394 рубля – менше, ніж в будь-яку з пост-карантинних тижнів.
Слідом за гаманцями споживачів спорожніли рахунку бізнесу. Динаміка фінансових потоків в економіці, яка в липні виходила на докризовий рівень, знову почала різко погіршуватися, випливає з оперативної статистики ЦБ.
За тиждень 27 по 31 липня обсяг вхідних платежів був на 11% нижче «нормального» рівня (без урахування сировинного і бюджетного сектору). Тижнем раніше відхилення становило мінус 4,7%. При цьому у споживчих галузях спад прискорився з 2,4% до 8,1%.
Дані говорять про те, що відновлення економіки «носить нерівномірний і нестійкий характер, <…> що може бути пов’язано з вичерпанням ефект відкладеного попиту, а також з впливом вторинних ефектів від обмежувальних заходів», констатує центробанк.
Люди могли б витрачати, якби вірили в майбутнє. Але незважаючи на заяви влади про те, що криза пройдено «гідно», населенню і бізнесу надана «безпрецедентна» допомогу, а економіка швидко відновиться і вже в 2022-му році зробить довгожданий ривок до 3-процентного зростання, – зарядити оптимізмом не вдається майже нікого.
Дані Центру кон’юнктурних досліджень ВШЕ свідчать: у червні 43% росіян скаржилися, що за минулий квартал їх матеріальне становище погіршилося, при цьому тільки 10% вважають, що в найближчі 12 місяців ситуація почне виправлятися.
74% респондентів констатує «негативні» зміни в економіці, а в поліпшення через рік вірять лише 18%.
Індекс оцінки перспектив економіки Росії за підсумками кварталу впав до мінус 20%. Це найгірше значення за останні 11 років, що нижче показників 2015-16 роках, зазначає директор Центру кон’юнктурних досліджень ВШЕ Георгій Остапкович.
За підсумками другого кварталу Росстат зафіксував падіння реальних доходів населення на 8% – рекордне з 1999 року. І чекати їх відновлення не доводиться. «Високий рівень невизначеності змусить великі компанії оптимізувати витрати (в тому числі на співробітників), що надасть додатковий тиск на доходи населення у 2020 році», – попереджає головний економіст Альфа-банку Наталія Орлова.
Збіднілих споживачі – це загроза бізнесу, продовжує вона: зараз приблизно 25% торгових центрів знаходяться під загрозою закриття, якщо не отримають доступ до додаткової допомоги від держави.
Опитування показують, що найбільший песимізм демонструє вікова група 30-49 років, а це основа середнього класу, найбільш продуктивна частина населення, яка витрачає не тільки за себе, але й за інших, фінансуючи витрати дітей і літніх, вказує Остапкович.
З-за «демографічної ями» ця група вже скорочується чисельно; якщо ж люди почнуть ще й знижувати споживчу активність «з лагом у рік-півтора це завдасть серйозного удару по економіці країни <..> з подальшим падінням продуктивності праці і технологічним застоєм», попереджає експерт.