Ігор Доценко — «Карлсон» який краде даху

Игорь Доценко — «Карлсон» ворующий крыши

Вчорашній скандал навколо магазину вульгарною меблів «Емпоріум» – це не тільки про сьогоднішній скотстві деяких громадян, для яких жертви Майдану – лише неприємний спогад, що потрібно швидше стерти.

Але це скотство багаторічна, що відбувається при підтримці міської влади. Мова йде про діяльність власника «Эмпориума» – Ігоря Доценко, відомому також як «Карлсон». Чому «Карлсон»? Тому що цей громадянин протягом багатьох років рейдерит у киян даху їхніх будинків.

Ось що пишуть про діяльність Доценко.

Рейдер «п’є кров»

«Прочитав у вашій газеті про захоплення будівель Ігорем Доценко. Він в нашому будинку по вул. Великій Житомирській, 4В мансарду ще в 2004-му відібрав. Чотири роки жителі чинили опір, куди тільки не зверталися. Він нам все нерви вытрепал, кишки вимотав, стільки крові випив літнім людям — передати не можу. А свого все одно досяг. Живе зараз тут з родиною. Чотири машини у нього двоє дітей, охорони і слуг чоловік 10-15. І ніхто йому нічого не зробить. Ми всі його любимо…»

Так почав телефонна розмова житель, який попросив не називати його імені на сторінках газети, оскільки пенсіонер вважає названого «героя» кримінальним елементом, здатним на що завгодно.

Всі, з ким спілкувалися журналісти «Корупції по-українськи» при з’ясуванні подробиць рейдерських захоплень в центрі столиці Ігорем Доценко, єдині у своєму вкрай негативне ставлення до цієї людини. Тільки, схоже, він на думку оточуючих не звертає уваги, як на закон і мораль.

Тим не менше мешканці будинків по вул. Софіївській, 18А та Володимирській, 19А відступати перед непроханим гостем не мають наміру.

27 жовтня 2009 року вони провели прес-конференцію в УНІАН, на яку були запрошені представники районної адміністрації, міліції, місцевого Жеку і сам Ігор Іванович. Незважаючи на те, що вищезазначені проігнорували зустріч, захід був успішним і багатолюдним. Організатори розповіли представникам мас-медіа про свої поневіряння, про бездіяльність столичної влади, про кришуванні корупційних схем професійного махінатора, що дозволяє В. Доценко збагачуватися на киянах. Дуже цікавою у цій ситуації виявилася точка зору голови Шевченківської районної державної адміністрації. Той, як стверджують жителі піддалися рейдерським атакам будинків, спочатку запитав: перекривали чи незадоволені дороги? Почувши ствердну відповідь, запропонував продовжувати в тому ж дусі і далі. До речі, невиконання р-ном Доценко власних обіцянок, схоже, для нього не рідкість. Нагадуємо, що журналістам «Корупції по-українськи» він особисто клявся організувати круглий стіл опонентів та представників влади. Обіцянка, як і слід було очікувати, не виконав.

У ході безперервних розглядів «охороняють» захоплену по вул. Софіївській, 18А мансарду влаштували, очевидно, в ній бандитський штаб з координації нападів на чуже майно. Мешканці зазначеного будинку є свідками «окупації» сусіднього горищного приміщення і стверджують, що спостерігали з вікон і з балконів всі пересування рейдерів і їх особливо теплі відносини з прибулими співробітниками правоохоронних органів.

У день прес-конференції потерпілий інвестор товариства співвласників багатоквартирного будинку «Будтехсервис» Сергій Анденов побував на прийомі у міністра внутрішніх справ Ю. В. Луценко. Головний міліцейський начальник дав відповідні вказівки генералу Віталію Яремі. В даний час відомство перевіряє чергові заяви потерпілих на бездіяльність правоохоронців. За результатами перевірки попередніх скарг було двічі відмовлено в порушенні кримінальної справи проти правоохоронців.

Игорь Доценко — «Карлсон» ворующий крыши

В цей же час головний рейдер, як величають Ігоря Івановича Доценка постраждалі мешканці, взявся оскаржувати вердикт Шевченківського районного суду р. Києва від 28 липня 2009 року, що вступив в законну силу. З документа випливає, що право власності на горищне приміщення по вул. Софіївській, 18А визнано за Сергієм Анденовым. Крім того, зазначеним рішенням «комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна» зобов’язане провести держреєстрацію права власності Анденова Сергія Олеговича на реконструйовані житлові приміщення мансардного поверху… в будинку №18А по вул. Софіївській».

Природно, безпідставно пропущений паном Доценко процесуальний строк, передбачений законом для подання апеляційної скарги, був на його прохання відновлений. Виходить, що майнові питання кого б то не було може втручатися будь-який перехожий. І результат залежить тільки від впливовості корупціонерів, які реалізують схему захоплення, та платоспроможності «клієнта».

Про те, чим закінчиться горищні трагікомедія в центрі столиці, ви дізнаєтеся в одному з наступних випусків.

Наталія СИДОРОВА

Добрий дядько забирає мансарди

29 вересня 2009 року, коли версталась стаття «Під дахом будинку мого» — про рейдерське захоплення мансарди в центрі столиці в будинку по вул. Софіївській, 18А — в агентстві УНІАН відбулася незвичайна прес-конференція.
Організатором та модератором заходу був Ігор Іванович Доценко, представник Творчої архітектурної майстерні «АННА» Спілки архітекторів України. Він же — герой названої публікації.

У прес-релізі, розміщеному на сайті інформаційного агентства, була заявлена тема, від якої хотілося плакати. Ігор Іванович запитував: чому мешканці будинків налаштовані проти безкоштовних ремонтів, нових ліфтів і красивих під’їздів? Чому люди не хочуть нарешті позбавитися від проблем з водопостачанням? В ході прес-конференції з’ясувалося, що проживають, зокрема, в №19А по вул. Володимирської та №№ 18А і 19 по вул. Софіївській дійсно не хочуть не тільки перерахованих вище благ, але і самого «безкорисливого» архітектора. Ні бачити, ні чути, ні знати… ніколи! Але, схоже, такого простого бажанням збутися не судилося.

Модератор Доценко виступив з проникливою промовою про себе і своїх компаньйонах-благодійників. Розповів про мільйонні витрати і далекосяжних планах інвесторів. Надав журналістам для ознайомлення стоси документів, що підтверджують, на його думку, законність дій і безкорисливість своїх намірів. Але присутні чомусь не повірили пану Доценко. Вони задавали питання, з яких випливало, що не тільки жителі названих будинків, але і представники мас-медіа вважають неприпустимим будівництво чого б то ні було без згоди мешканців.

У той же час на вході в УНІАН роздавали листівки з попередженням киян про те, що «…якщо ви побачите біля свого будинку чорного рейдера Доценко Ігоря Івановича — чекайте захоплення! У своїй злочинній діяльності він використовує підроблені документи та сфальсифіковані акти державних органів, серед яких розпорядження місцевих адміністрацій, рішення судів. Міліція Шевченківського району з невідомих нам причин всіляко підтримує бандитів своїми діями і бездіяльністю. Влада мовчить!».

У залі інформагентства перебувала Наталя Яценко, кореспондент газети «Дзеркало тижня», заслужений журналіст України, яка мешкає в будинку по вул. Володимирській, 19А. Вона розповіла присутнім про категоричну незгоду всіх власників квартир з діями так званого архітектора. Жінка публічно просила Доценко залишити їх будинок в спокої і вважає, що нав’язливі підприємницькі послуги Ігоря Івановича призвели до передчасної смерті її матері. Постраждала висловила припущення: якщо відома архітектурна компанія не відступиться від своєї затії, то ситуація може дійти навіть до кровопролиття. Наталія оприлюднила документ, який свідчить, що ніяких представлених пресі погоджень на проведення будівельних робіт Ігор Доценко насправді не отримував. Схоже, діяльністю невгамовних інвесторів правоохоронним органам все-таки слід зайнятися всерйоз. Адже, як випливає з представлених оратором Доценко документів (швидше за все, «липових»), запроектовані надбудови перевищують допустимі навантаження зазначених будинків. До того ж забудовник взагалі не реагує на активно чинять опір громадян. Згода яких, до речі, є необхідною умовою при отриманні дозволів на будівництво.

На запитання програми «Корупція по-українськи», готовий р-н Доценко взяти участь у публічній дискусії з обговорення документації, яку мають протиборчі сторони, Ігор Іванович відповів, що із задоволенням організовує круглий стіл. Свою готовність він підтвердив нам і 5 жовтня 2009 року в телефонній розмові.

Тим часом мешканці — члени об’єднання власників багатоквартирного будинку по Софіївській, 18А — надали редакції нашої газети докази, які підтверджують, що дійсно непрохані інвестори здатні підробляти документи. Зокрема, договір без номера між Сергієм Олеговичем Анденовым і ПБП «Снага — М» від 3 травня 2001-го на проведення будівельно-монтажних робіт і акти неіснуючих «виконаних робіт» від 25 липня та від 26 вересня 2001 року. В процесі багаторічних розглядів, як випливає з наявних паперів, «липа» з боку Доценка і До спливала неодноразово. При цьому Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України в рамках цивільних і кримінальних справ проводив необхідні дослідження зазначеного договору та актів.

Приміром, 19 березня 2003-го інститут встановив (експертиза №832/833), що договір на виконання будівельно-монтажних робіт від 3 травня 2001 року є змонтованим, оскільки його четверта сторінка (з відбитком печатки та підписами сторін) була замінена і раніше належала іншим аналогічним документом. У висновку судово-почеркознавчої експертизи №10372 від 23 січня 2008-го, проведеної стосовно актів виконаних робіт, значиться: «Зображення підпису від імені С. Про Анденова у графі «замовник роботу прийняв» до договору від 03.05.01 виготовлено із застосуванням технічних засобів, з використанням в якості моделі вільного зразка підпису С. О. Анденова, що міститься в листі від 07.02.2002 на ім’я директора ПБП «Снага — М» А. В. Іщенко з допомогою проміжної копії з дорисовками штрихів в ній».

Электрографическое зображення в графі «замовник роботу прийняв» в электрофотокопии акта №2 від 26 вересня 2001 року прийому-здачі робіт до того ж договором не містить підписів, штрихи яких були б ідентичними штрихів підпису С. О. Анденова.

У зв’язку з наведеними фактами зазначені документи були визнані судом недійсними.

Аналізу рішень судів та кримінальних справ, що накопичилися в процесі спроб реального інвестора Сергія Анденова і членів ОСББ «Будтехсервис» відв’язатися від Доценко, ми присвятимо ще не одну публікацію. У даний момент зупинимося на постанові відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції р. в Києві про повернення виконавчого листа стягувачу від 25 вересня 2009-го. З документа випливає, що виконавчій службі розшукати боржників (в даному випадку це особи, зазначені Ігорем Івановичем відповідачами: Простаків, П’ємонті, Іщенко, ПП «Снага — М». — Прим. авт.) за вказаною адресою не вдалося. Повертаючись до визначення Деснянського районного суду від 3 вересня 2009 року, послужившему директивою для подальших дій виконавчої служби, зупинимося на найцікавішому моменті. У визначенні були вказані реальні адреси проживання, місцезнаходження або реєстрації так званих боржників. Але, згідно ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», «виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем здійснення таких дій». Вивчивши ситуацію, ми не сумніваємося, що всім учасникам рейдерського нальоту було наперед відомо, що на мансарді громадян (вони ж відповідачі, вони ж боржники) апріорі бути не могло.

Вручення Простакову і іже з ним даного визначення (нагадуємо, заборони проводити дії, що перешкоджають Доценко у вільному доступі до улюбленої мансарді на вул. Софіївській, 18А) і було зроблено як злочинний метод заволодіння чужою нерухомістю. Організатори потужного групового захоплення приміщення та інші особи зафіксовані на відео. Дивує, чому, не виявивши боржників 8 вересня 2009-го, виконавці не працювали видати свою постанову в той же день, а лише 25 вересня. Чому міліція, яка перебувала і присутня при «виконанні», переконавшись у відсутності псевдодолжников, не звільнила чужу площа від молодиків і не опечатала приміщення? Надавши тим самим можливість сумнівним охоронцям не тільки безперешкодно захопити верхній поверх, але і господарювати там донині. Всі ознаки незаконного умисного заволодіння чужим майном, що називається, у наявності. Цікаво, чи буде порушено кримінальну справу відносно організованої групи загарбників та їх непростих спільників? Фактично «вибити» їх з чужого приміщення можуть тільки спецпідрозділу Міністерства внутрішніх справ України. До речі, саме там в даний час знаходяться на розгляді заяви постраждалих.

Агентство журналістських розслідувань проінформує своїх читачів про подальші події на Софіївській, 18А. Зокрема, нас цікавить участь в цій історії деяких посадових осіб бюро технічної інвентаризації.
Наталія СИДОРОВА

Виникає питання, хто ж все-таки «дах» у пана Доценко? Так як пік його рейдерства припадав на час «черновецьких», то логічно припустити, що «дах» його з цих часів. У теж час наші джерела стверджують, що на рівні правоохоронних органів Доценко прикривав і прикриває екс-начальник київської міліції і екс-генпрокурор Віталій Ярема, який також не чужий «застроечному» бізнесу і стремной торгівлею меблями. Досить згадати магазин «4room» і сімейство Алоян.

Зрозуміло, що акція проти Доценко була спонтанною, і навряд чи продовжиться. А варто було б. Хоча б згадаймо неприємності мешканців будинків, які він «рейдерил».

p.s.

А наостанок — злякався.

Магазин на стінах якого були знищені графіті «Ікони революції» закривається.

Про це на своїй сторінці у facebook написав власник «Эмпориума» Ігор Доценко.

«Салон Емпоріум закритий! Незважаючи на те, що ми три з половиною роки дивилися і доглядали за графіті, ми стали заручниками провокаторів, які і зафарбували ці роботи, для того щоб зробити цей вандалізм», — пише Доценко.

Доценко зазначив найважливіше в цій ситуації те, що до нього в друзі додалося понад півтисячі осіб.

«Близько двохсот з вас вишуканим матюком мене ображали, але при цьому до мене в друзі попросилися понад півтисячі осіб, а саме це важливо!!!», — підкреслив він.

Доценко висловив надію, що поліція і суд розберуться, «хто де і як…»

Варто відзначити, що напередодні Доценко ображав користувачів facebook за те, що вони критикували цей акт вандалізму.

Игорь Доценко — «Карлсон» ворующий крыши
Игорь Доценко — «Карлсон» ворующий крыши

Нагадаємо, раніше стало відомо, що господар магазину інтер’єрів «Емпоріум» зафарбував графіті із зображенням Тараса Шевченка та Лесі Українки в балаклаві, які стали символом Майдану. Після шквалу критики в соцмережах власник магазину почав погрожувати тим, хто не згоден з його вчинком.

Після скандалу в Мережі активісти прийняли рішення зібратися біля магазину. Активісти розбили вікна, закидали вітрини яйцями і підпалили шини.

Ольга Нікіфорова, для «ОРД»

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *